Особистості, що «пишуть» історію: Ольга Олійник (проект до п’ятої річниці Дня Національної гвардії України)
24 Березень 2019

Продовжуємо проект до дня Національної гвардії України. Ми  публікуємо матеріали про особистості Академії, які мають незвичні досягнення.

Крок за кроком уперед: досягнення й нові цілі курсантки Академії НГУ

Коли в людині жевріє бажання до постійного самовдосконалення, а жага стати кращим веде вас угору, то такі старання обов'язково приведуть до омріяного. У цьому впевнена й сержант Національної академії Національної гвардії України Ольга Олійник, її із упевненістю можна назвати людиною, якою рухає бажання до власного прогресу.

«Я пам'ятаю, що ще з дитинства постійно займалася якимось видом спорту, із 6 років вивчала англійську, мені завжди хотілося вирізнятися», — ділиться з нами Ольга, яка тепер навчається на 2 курсі гуманітарного факультету Академії Нацгвардії. Родом дівчина зі Слов'янська, а до Харкова переїхала більше року тому. Оскільки рідне місто дівчини знаходилося у зоні АТО, а її теперішнє навчання безпосередньо пов'язане з військовою справою, стає цікаво, чи є тут зв'язок, і Ольга нам пояснила: «Коли розпочалися усі ці події, я, здається, навчалася у 8 класі, але бажання стати військовослужбовцем народилося не тоді та й не через події АТО".

Сержант Ольга Олійник розповіла, що своє майбутнє бачила у філології, тому й шукала вищі навчальні заклади, які б надавали найкращу освіту у цьому напрямку. «Як прийшов час, я почала шукати виші, які би мені більше імпонували: думала і про ХНУВС (Харківський національний університет внутрішніх справ), і навіть розглядала варіант юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Але, коли потрапила на сайт нашої академії, вона одразу мені сподобалася і, як не дивно, вразив перш за все сайт, який детально, зрозуміло, із фото та відео давав усю необхідну інформацію, — і сміючись Ольга додала, — як бачите, обрала я саме Академію».

Проте про Ольгу ми з вами знаємо не все: дівчина має 1-й розряд із легкої атлетики й не мало перемог над собою: «Спорт, як я уже говорила, завжди займав вагоме місце у моєму житті: спочатку це були танці, опісля — теніс; довго займалася жіночим футболом, зі своєю командою «Салют» займали 2 місце в Україні серед жіночих команд. — Згадує Ольга, наближаючись до наших днів. — Але ось за пів року до вступу, я починаю займатися з тренером легкою атлетикою, і коли у Харкові здавала вступні фізичні іспити, тренер нашої академії одразу запросив до збірної».

Спорт робить із людини сильну та цілеспрямовану особистість — і цей висновок ми із упевненістю зробили, коли спілкувалися з дівчиною, адже її очі по-справжньому горять бажанням до перемог і нових цілей: «На першому курсі я займаюся з тереном Академії, роблю все необхідне, і так проходить два місяці — починаються обласні змагання серед військових закладів вищої освіти, на яких НА НГУ займає перше місце, а мій особистий результат — 3 місце». Але що нас здивувало: Ольга спокійно ставиться до подібних особистих перемог, вона одразу ставить перед собою нову задачу. І трішки згодом, вона потрапляє на всеукраїнські змагання серед військових вишів: «Там я зрештою побачила, що таке кандидати в майстри спорту — була величезна конкуренція, ввійшла до п’ятірки найкращих», — пригадує Ольга, яка, на нашу думку, зробила більше, ніж можливо, проте сама вона не зупиняється.

У Ольги є декілька мрій, і вона наближається до їх здійснення: «У травні будуть нові змагання, і моя ціль — стати кандидатом у майстри спорту, надзвичайно цього бажаю і працюю над собою». Але, дівчина не забуває й про свою професію, найближчі цілі якої є потрапити до мовного центру: «Я вивчаю зараз і німецьку, і англійську, адже мовний центр може відкрити багато перспектив: по-перше, туди приїжджають із тренінгами, семінарами люди з Канади, із Франції й багатьох країн, а це величезний досвід; а по-друге, НГУ дає можливість поїхати на практику в іншу країну світу», — зізнається дівчина. Вона додає, що у неї є багато подібних прикладів: «Наш перший курсовий офіцер, що керував групою, закінчив Академію та магістратуру тут, добре знав англійську й французьку, і зрештою поїхав на пів року до Канади на практику від Нацгвардії, повернувся із хорошим досвідом, тепер надзвичайно цінний кадр для гвардії».

Власне кажучи, за розмовою з дівчиною народжується впевненість у тому, що вона реалізує задумане, і навіть більше. Як вона сама каже, у неї усе попереду. Хочеться побажати кожному стільки наснаги, енергії та сил, якими володіє Ольга. Саме ми будуємо своє майбутнє, але коли й можливості дозволяють самовдосконалюватися, то це справжнє щастя! Тож хай щастить Ользі у майбутніх звершеннях — крокуючий завжди дійде.

Автор Анастасія Посашкова



переглядів - 130.