Валерія Раківненко: «Я навчаюсь у курсантів оптимістичного ставлення до життя»
4 Січень 2020

У Національній академії Національної гвардії України серед досвідченого науково-педагогічного складу почесне місце належить кандидату технічних наук, доценту, завідувачу кафедри інженерної механіки Валерії Раківненко. З нагоди 80-ти річного ювілею ми поспілкувалися з Валерією Павлівною та дізналися більше про унікальність обраного шляху та, на перший погляд, нежіночої професії. А також про секрети викладацького успіху, знаходження спільної мови з молоддю та вміння в будь-яких життєвих ситуаціях залишатися людиною.

Педагогіка – сфера до якої відчувала потяг з юності

_MG_0043

Чи замислювалися ви як все ж таки багато з того, що ми здійснюємо в дорослому віці формується з дитинства та юнацьких років? А формується та програмується, насправді, дуже багато. На власному прикладі в цьому переконалася й Валерія Раківненко. Дочка відомого економіста Павла Ушакова була дуже активною дівчинкою. Валерія Павлівна прекрасно навчалась у школі, займалась у драматичному гуртку, захоплювалася поезією, чудово розмовляла англійською мовою. У вільні хвилини дівчина із задоволенням читала художню літературу, спілкувалась з друзями, обожнювала подорожувати. Ще в школі класний керівник помітила, що дівчинка має чоловічий склад розуму і що їй треба продовжувати навчання в технічному навчальному закладі.

«Мене тягнуло до техніки більше, ніж до професій, які прийнято вважати жіночими, тому не вагаючись я обрала Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, - ділиться спогадами Валерія Павлівна. – Коли ще навчалася в інституті, розглянула можливість стати викладачем. І можу з впевненістю сказати, що зробила правильний вибір за який, перш за все, вдячна моїм батькам. Вони все своє життя присвятили викладацькій діяльності, тож я завжди дивилася на їх працю із захопленням. Більше того, мені ще змалечку подобалися моменти, коли до них приїжджали випускники з подяками, що свідчить про почесність, благородство та шану професії викладача».

Більше 45 років викладацької діяльності – стаж помножений на навчання поколінь офіцерів

Comand-1663

Молодість – пора, коли перед людиною відкривається безліч життєвих стежок, а йти цими стежками допомагає щире кохання. Валерія Раківненко  зустріла свою другу половинку під час навчання в інституті. Майбутній інженер-мостобудівельник, кандидат технічних наук, доцент Валерій Раківненко став для Валерії Павлівни коханням та надійним другом на все життя. Молодята разом займалися наукою та піднімали родину. Відмінниця блискуче захистила дипломну роботу, незважаючи на те, що місяцем раніше стала мамою – в неї народився син Гліб.

Викладацька діяльність, якою Валерія Павлівна марила ще зі студентських років також стала реальністю.  До 1975 року вона викладала точні науки цивільним хлопцям та дівчатам, а потім почала віддавати знання майбутнім офіцерам внутрішніх військ.  У вісімдесятих роках Валерія Раківненко очолила кафедру інженерної механіки Харківського вищого військового училища тилу. Цю посаду в  Академії Нацгвардії Валерія Павлівна обіймає і сьогодні.

«Я дуже люблю колектив з яким пліч-о-пліч працюю вже так багато років. Будь-яке завдання, поставлене мною, виконується своєчасно. Разом ми і на роботі, і в часи відпочинку. Завжди збираємось відзначити сімейні та державні свята. У нас на кафедрі девіз : «Один за всіх – і всі за одного», адже люди тут не чужі один одному», - розповідає завідувач кафедри.

Секрет викладацького успіху – коли для курсантів завжди відкриті двері душі

IMG_5416

Якщо проаналізувати роботу, яка давно вже стала для Валерії Раківненко покликанням, можна зробити висновок, що їй дуже пощастило ще й тому, що вона кожного дня перебуває в колі молодих людей. Більше 45 років викладацької діяльності, більше 30 років на посаді завідувача кафедри інженерної механіки, а головне – виховання поколінь вдячних офіцерів, які отримані ще на заняттях знання застосовуватимуть впродовж всієї військової служби. За ці роки вона  навчилася працювати з молоддю, вислухати, почути та, що найголовніше, надати слушну пораду.

«На мою думку, викладання вимагає повної самовіддачі, витрачання розумових і духовних сил, - зазначила пані Валерія. - Викладач зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб розпізнати найкращі якості та схильності у свого учня та допомогти їх розкрити. Успішний викладач — це той, до якого курсанти йдуть на заняття із задоволенням. У мене для курсантів завжди відкриті двері як кабінету, так і душі».

Rak_08

Валерія Павлівна намагається завжди бути однодумцем для курсантів, адже вони мають спільну мету, якої хочуть досягнути. Коли вони об’єднуються, то формується  ідеальна команда, де кожен робить те, що вміє та допомагає іншим для того, щоб отримати кращий результат.

«Не треба стояти над курсантами, а треба бути з ними. Треба чути їх, спостерігати чим вони живуть, що слухають та чого бажають, - переконана Валерія Раківненко. - А навчаюсь я в курсантів оптимістичного ставлення до життя. Від цього отримую задоволення і натхнення. Коли входжу в аудиторію, забуваю про всі негаразди, проблеми, вони залишаються за дверима. До кожного курсанта просто потрібно знайти підхід і розкрити його таланти. Ось це надихає».

Валеріє Павлівно, вітаємо Вас з ювілеєм! Нехай чуйність, увага до проблем і потреб оточуючих, які стали не тільки стилем роботи, а й невід’ємною рисою Вашої  особистості, наповнюють кожен день світлом та щастям. Отримуйте радість від життя, будьте повні здоров’я та успіху, навзаєм віддаючи тепло свого доброго серця тим, хто цього так потребує!

Rak_09

Відділ міжнародних зв’язків, інформації і комунікації НА НГУ



переглядів - 141.