история_2

22-го червня 1941 року, коли  фашистська Германія  розв’язала  війну проти СРСР, особовий склад навчального закладу знаходився в учбовому центрі у с. Верхня Писарівка. Колектив училища, отримавши повідомлення про напад на нашу країну фашистських загарбників, миттєво зібрався на мітинг, де всі присутні офіцери і курсанти одностайно висловили свою готовність виступити на захист Батьківщини. Училище в той же день повернулось до місця постійного розташування і ще з більшою наполегливістю приступило до бойового навчання.

Згідно з мобілізаційними планами для формування польових частин на фронт пішло близько 50-ти найбільш досвідчених командирів та викладачів училища. У липні 1941 захисниками рідної землі стали лейтенанти прискореного випуску училища.

Більшість молодих офіцерів-випускників 41-го року – танкістів, кавалеристів, автомобілістів стали захисниками Калініна, Ст.Руси. Випускники – кавалеристи після прискореного випуску були відряджені на оборону м. Києва.

У вересні 1941 року, коли лінія фронту вже приблизилась до Дніпра, коли авіація фашистів вже бомбила Харків і в місті було оголошено воєнний стан, наказом Командуючого Харківським військовим округом на училище було покладено завдання з охорони тилу Південно – Західного фронту на підступах до м. Харкова.  Училище було включено до складу маневреної групи по обороні міста. Командиром маневреної групи, до якої, окрім училища, було включено дві авіаційні частини, школа молодших командирів військ НКВС та інші підрозділи був  призначений начальник училища полковник Я.М.Лєвінсона.

Маршал Радянського Союзу С.К.Тимошенко за виконання покладеного на навчальний заклад завдання оголосив всьому особовому складу подяку.

В жовтні 1941 року училище було зняте з оборони міста і отримало наказ на передислокацію в м.Ташкент, а згодом в м. Алма-Ата, де було продовжено виконання головного призначення училища – підготовка офіцерських кадрів для прикордонних та внутрішніх військ.

Практично з перших хвилин війни сотні випускників навчального закладу довоєнних років вже проливали кров в боях з ворогом. Першими зустріли війну бійці прикордонних застав. Не було такої застави на якій би не проходили службу випускники Харківського прикордонного училища.

Колишні викладачі харківського прикордонного училища в роки війни стояли на чолі військ НКВС. Генерал-майор Костянтин Іванович Ракутін в роки Великої Вітчизняної війни командував 24-ю армією. Викладачі та керівники училища А.М.Андрєєв, О.І.Баксов, І.Д.Зіновьв, В.А.Істомін ,В.М.Комаров, А.П.Курликін, Д.В.Козакевич, Д.Ф.Соболев, С.І.Донсков, Л.О.Кронік та ін. командували дивізіями, бригадами, полками та окремими батальйонами.

Значний внесок в історію Великої Вітчизняної війни, в славетну історію Академії внутрішніх військ внесли випускники авіаційного відділення. Вже 22-го червня 1941 року, в перші хвилини війни, авіаційні частини прикордонних військ, в надзвичайно складних умовах прийняли нерівний бій з ворогом. Одною з перших на західному кордоні прийняла на себе нищівний удар фашистської авіації 10-та і 11-та авіаційні ескадрильї прикордонної авіації. У їх складі було чимало випускників авіаційного відділення Харківського прикордонного училища внутрішніх військ, яке  починаючи з 1934 року здійснювало підготовку льотчиків , штурманів та техніків для авіації прикордонних військ. Багато з них поклали своє життя вже в перший день війни.

Двічі таранив ворожі літаючі фортеці випускник училища І.І.Мєщєряков. Він став Героєм Радянського Союзу, а випускник льотного відділення В.М.Голубев отримав найвищу нагороду двічі.Назавжди в нашій пам’яті залишиться ім’я комісара авіаційного відділення училища П.Юхновець, відважного повітряного бійця, чий особистий приклад мужності в повітряних боях надавав сил і наснаги підлеглим льотчикам ескадрильї.

Не одну яскраву сторінку в літопис Вітчизняної війни вписали випускники автоброневідділення навчального закладу, яке напередодні війни очолював майор В.М.Комаров. В роки війни він командував полком, потім 13-ю Гвардійською дивізією, став Героєм Радянського Союзу.

Тільки в 1941 році училище випустило більше ста танкістів. На жаль, імена та долі більшості з них ще й сьогодні залишаються невідомими. Проте, в Академії на Стелі Героїв , службово-бойовий шлях яких пролягав через КПП нашого навчального закладу заголовними літерами сяють імена випускників-танкістів: І.П.Зарубіна, А.М.Ковалевського, І.З.Шамардіна.

46 викладачів та випускників навчального закладу стали Героями Радянського Союзу. Чимало викладачів та випускників Академії в роки війни стали відомими військовими начальниками, очолювали військові з’єднання і частини, штаби, партизанські загони. На честь Героя Радянського Союзу – викладача училища – Івана Танкопія названо одну із вулиць міста Харкова.

Сьогодні, через роки, що відділяють нас від героїчних подій війни 1941-1945 років, в Національній академії вшановують пам’ять про кожного нашого попередника, який надлюдською мужністю і стійкістю здобував велику перемогу.