Велике свято Різдва Христового (ВІДЕО)

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Віфлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Віфлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа – з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті. На небі засяяла Віфлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, миро — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти віфлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку. Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою. Традиція різдвяного святкування Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Напередодні Різдва усі віряни йдуть до церкви, навіть ті, хто це робить вкрай рідко. У Святвечір (переддень Різдва) строго дотримуються посту. Різдвяне меню зазвичай складалося з 12 пісних страв (за числом апостолів). Обов'язково варили кутю, яку називали пшеничкою, її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. Зійшла вечірня зоря, й можна сідати вечеряти. Починали із куті. Перед святковою вечерею усі присутні за столом читають молитву, що вихваляє Бога Ісуса Христа. На Різдво Христове в православних країнах хрещеники несуть своїм хрещеним так звану «вечерю» для предків, що в ці свята прийдуть у гості із того світу до живих, кутю та узвар залишали на столі на ніч. Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смажені та копчені страви — все, за чим сумувала під час посту душа повинно стояти на столі. У гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя. На Різдво прийнято було колядувати, водити веселі вертепи, а сама Різдвяна ніч повнилася чудесами: З Різдвом Христовим та з Новим роком, Хай Вам щастить за кожним кроком, Хай в Вашій душі радість панує, Христос народжений мир вам дарує! Христос народився! Славімо Його! Також пропонуємо вашій увазі привітання голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України митрополита Іоана (Яременка) з нагоди свята Різдва Христового.