Особистості, що «пишуть» історію: Аліна Труш (проект до п’ятої річниці Дня Національної гвардії України)

«Вченому світ, а невченому тьма» — це українське прислів'я знає кожен, проте чи користується ним? Знання може не лише уберегти, а й зробити справжній внесок у розвиток особистості.

Про дівчину, із якою нам пощастило познайомитися, говорять «знає, на чім світ стоїть» — курсант Аліна Труш — гвардійка 4-курсниця гуманітарного факультету Національної академії Національної гвардії України. «Родом я з Харківської області, а саме зі Зміїва, закінчила тамтешній ліцей, чим надзвичайно пишаюся, і отримала золоту медаль», — із посмішкою згадує Аліна. Але погодьтеся, одразу зацікавлює мотивація вибору дівчини, адже для Аліни були відкриті всі двері вищих навчальних закладів. «Зрештою, 2015 рік, коли я вступала, був одним із переломних для країни і для мене особисто: у мене з'явилося бажання щось змінити, домогти державі та, як банально не звучить, покращити світ, — ділиться гвардійка, згадуючи те, як проходив вибір, — а Національна гвардія дає можливість зробити заплановане мною, хоча мені й дзвонили із інших закладів, запрошували до них, але я уже чітко вирішила». І яке щастя для Аліни розуміти, що її вибір був правильним. Дівчина з нами поділилася спогадами про себе, про свій характер до Академії: «Я завжди була дуже сором'язливою, Ви навіть не уявляєте, наскільки я стала впевненішою та відкритою, — військова структура НГУ дарує упевненість у собі, у наступному дні, а колектив і його атмосфера дозволяє розгадати власну особистість».

Дівчина вважає своїм хобі доволі нестандартні для більшості захоплення: «Я займаюся написанням наукових робіт, наприклад, наразі на Всеукраїнській конференції серед усіх закладів вищої освіти в секторі безпеки та оборони я буду виступати з темою: «Реалізація ґендерної політики в Національній гвардії України»; я вже провела масштабне соцопитування на базі нашої Академії у різних колективах: суміжні групи, де хлопці та дівчата; а також там, де лише одні хлопці. До речі, результат доволі тішить, адже гвардійці готові й співпрацювати з жінками, й бути їх підлеглими».

Наша розмова із Аліною продовжилася, і ми дізналися про чималі досягнення дівчини, із якими вона представляла Академію НГУ: «Згадуючи якісь свої досягнення, можу сказати, що основні ще попереду, — із посмішкою говорить Аліна, — а з тих, що уже маю, наприклад, у мовному конкурсі по Україні я перемогла у номінації "Вправний стиліст" за влучне написання твору; із зовсім нещодавніх — був Міжнародний конкурс імені Тараса Шевченка, де у Харкові я отримала перше місце, а подальші результати будуть відомі у квітні, але відчуваю, що буде перемога».

Світлість розуму та ясні цілі допомагають досягати омріяного, а коли людина має не лише навички, а й можливості, тоді результат гарантований. «Я спілкуюся зі своїми однокласниками, і що є жахливим, так це те, що вони мають значення, а куди піти працювати після закінчення вишів, вони не знають! Академія ж Нацгвардії дає працевлаштування, моя спеціальність «заступник командира роти по роботі з особовим складом», і після навчання я ним стану, чим надзвичайно тішуся», — радіючи говорить курсант Аліна Труш.

Аналізуючи нашу розмову з Аліною, приходить розуміння, наскільки важко не лише знати, а й мати змогу, де це знання застосовувати. Побажаємо дівчині-гвардійці досягнення бажаного, а всім нам — подібної гармонії з собі та навколишнім світом.

Автор Анастасія Посашкова