Як воно – бути військовим психологом

23 квітня вже традиційно відзначається Всеукраїнський день психолога. В лавах Національної гвардії України є багато фахівців, які допомагають воїнам проходити через складні життєві ситуації та знаходити в собі потенціал для того, щоб рухатися далі, адже не тільки фізичне, а й психічне здоров'я вимагає до себе пильної уваги. Але ж необхідно не забувати про те, що психологи теж люди зі своїми радощами та складнощами. Яким чином їм вдається впорядковувати свої думки та почуття, а також знаходити ресурси для того, щоб допомагати військовослужбовцям?

Особливостями роботи військового психолога з нами поділився начальник відділення психологічного забезпечення Національної академії Національної гвардії України підполковник Руслан Пайовський.

- Руслан Миколайович, розкажіть, будь ласка, чим обумовлена необхідність професії військового психолога в НГУ?

-  Професія психолога в військах є відносно новою. Робота психолога вимагає спокою власної душі, вміння розуміти іншу людину, не ламаючи її, допомогти їй змінити своє життя. Обов'язки військового психолога передбачають особисту психологічну готовність та володіння спеціальними знаннями, практичними навиками з надання психологічної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Концептуальні реформи та зміни у Нацгвардії та події на сході України  стали початком реформування психологічної служби. На етапі реформ вибудовується становлення сучасної моделі психологічної служби, як самостійної складової забезпечення військ.

- Чи кожен охочий може стати військовим психологом? Як цьому навчитися? І де?

- Перш за все, Національна академія Національної гвардії України здійснює підготовку військових психологів. У 2019 році в Академії відбудеться перший випуск офіцерів-психологів для лав НГУ. Раніше підготовка психологів відбувалась на базі Національної академії внутрішніх справ України у м. Києві, проте, у 2018 році, осередок підготовки фахівців був перенесений до Академії у Харків. Крім того, в Академії створено кафедру психології і педагогіки та кафедру військово-соціального та психологічного забезпечення, які займаються підготовкою майбутніх психологів. Цього року відбудеться і перший набір на навчання офіцерів-психологів у магістратуру Академії для отримання оперативно-тактичного рівня підготовки.

- У загально прийнятому уявлені психолог – це лікар душі. Чим відрізняється сучасний військовий психолог після реформування від фахівців, які займались цим раніше?

-  Різниця є і дуже велика. Ми отримали неоціненний досвід практичної роботи саме за напрямом військової психології. Але на цьому реформування не закінчується, наші знання ми передаємо майбутніх офіцерам психологам.  Змінився підхід психологів до підготовки військовослужбовців. Раніше заняття з психологічної підготовки проводились з використанням не професійного обладнання. Зараз від підручних засобів ми переходимо до більш стаціонарних та професійних тренажерів. Ми маємо великі плани щодо нарощування власної навчально-матеріальної бази в тому числі і в навчальному центрі Академії. На сьогоднішній день ми працюємо над обладнанням тренінгового містечко командного згуртування. Також працюємо над технічним завданням щодо переобладнання автобусу під мобільний центр психологічної підтримки.

- Зараз в українській армії офіційно існують посади військових капеланів. У чому схожість і відмінність діяльності психолога і священнослужителя в умовах бойових дій?

-  У воєнний час, наявність поряд людини, яка вислухає, дасть пораду та підтримає – є особливо важливою, бо з’являються умови безперервної загрози життю та здоров'ю, горювання та робота з втратою бойових товаришів, тривалі навантаження, які нерідко перевищують межі людських можливостей. Кожен воїн, який вимагає допомоги, може самостійно вибрати фахівця, до якого захоче звернутися. Я вважаю, що психологи і капелани є колегами, вони доповнюють один одного, коли справа стосується людської душі. Капелан допомагає очистити душу і скинути з плечей гнітючий тягар, а психолог – дає змогу краще розібратися в собі і в обставинах.

Детальніше про навчання психологів в Національній академії нам розповів майбутній офіцер та психолог Національної гвардії України сержант Олександр Гарячий.

-  Олександре, чому Ви обрали саме спеціальність психолога?

- Мене завжди цікавила робота з людьми. Поповнивши у 2015 році лави Національної гвардії України, я не вагаючись вступив до Київського факультету та обрав напрямок «Психологія». У зв'язку з реформуванням навчального закладу у 2017 році наш факультет перевели до Національної академії НГУ в місто Харків. На тлі військових дій на сході України, від навчання я хочу отримати максимально багато користі для себе, щоб в майбутньому стати професіоналом своєї справи, ділитися своїм досвідом з іншими і застосовувати його на практиці.

- Що цікавого у Вашому навчанні? Які практичні заняття особисто Вам запам'яталися?

- Викладачі проводять з нами багато різних занять, спрямованих як на наше персональне навчання, так і на нашу взаємодію з оточуючими. Ми навчаємось основам психотренінгової роботи, вчимося "читати" людей за їхніми жестами і поведінкою. Одним з найбільш пам'ятних занять для мене був тренінг, направлений на роботу в команді. Ми вчилися не тільки робити спільну справу зі своїми товаришами, а й довіряти їм. Я відчув на собі, як із зовсім не знайомих один одному людей формується команда, де з’являються спільні цілі, яких вони досягають. Також мені дуже подобаються заняття з висотної підготовки на базі Національного університету цивільного захисту.

- На Вашу думку, який він – сучасний військовий психолог?

- Я вважаю, що військовий психолог повинен бути відповідальний, тому що він має контролювати багато речей. У полі його зору багато, на перший погляд, дрібниць. На плечах психолога лежить велика відповідальність не тільки за психічний та емоційний стан військовослужбовців, але ще й за їх життя.Темп роботи - високий, доводиться користуватися різним інструментарієм в умовах дефіциту часу, при цьому потрібна висока концентрація уваги аби не допустити помилок.

- Яка відмінності між військовим і цивільним психологом?

- Військовий психолог має набагато ширший спектр обов'язків і завдань. Зараз психологічна служба займає дуже важливе місце в гвардії. Військовий психолог дає рекомендації командирам з приводу кожного військовослужбовця та працює за п'ятьма напрямками. Під час призову солдат він проводить професійно-психологічний відбір. Другий етап - професійно-психологічна підготовка, вона допомагає командиру визначити лідерів, які зможуть зайняти сержантські посади, а також ідентифікувати людей, яким складно адаптуватися та з якими необхідно провести додаткові консультації. Військовослужбовців готують до подальшої служби і розподіляють по підрозділам. Далі йде психологічний супровід службово-бойових завдань. Це один з найбільш тривалих етапів. Психолог вивчає психологічну готовність військовослужбовців до виконання завдань, ситуації їх службового та побутового життя, спостерігає за поведінкою військовослужбовців, проводить тестування, анкетування особового складу, розмовляє з ними. Наступна сходинка – це вивчення соціально-психологічного клімату. І останнє – це психологічна реабілітація. Цей етап особливо складний і важливий. Виходячи з ситуації в Україні, військовослужбовці, які побували в зоні операції Об’єднаних сил, мають право на обов’язкову та безкоштовну психологічну реабілітацію, відновлення. Психіка людей перебудовується під потреби війни і потребує заново адаптуватись до мирної обстановки та стандартних цінностей суспільства.

- Яка найбільша перевага і найбільша складність у роботі психолога НГУ?

- Я думаю, що найбільша перевага і цінність - це подяка людей, яким ти допоміг. Якщо моя праця буде приносити користь, я зрозумію, що я на вірному шляху. А найбільша складність полягає в тому, що потрібно бути одночасно і психологом, і військовослужбовцем. Інколи це дещо різні сфери діяльності. Психолог зобов'язаний дивитися ширше, ніж військовослужбовець,  на багато речей, він повинен бути гнучким, знаходити індивідуальний підхід до кожноїлюдини, що потребує його допомоги. Багато хто вважає, що роботу психолога можна описати двома дієсловами – «мовчати і слухати». Я з цим не згоден. Особисто від себе мені хочеться додати дієслова «думати, діяти, допомагати»!

З нагоди Всеукраїнського дня психолога ми хочемо привітати військових і цивільних фахівців з професійним святом! Бажаємо Вам не втрачати джерело натхнення, психологічної готовності до стресів та труднощів, цілеспрямованості та успіху у всіх починаннях. Дякуємо Вам за вашу працю. Ви робите неоціненний внесок у життя суспільства, даруєте людям надію і впевненість у собі, нашій перемозі!

Відділ міжнародних зв’язків, інформації і комунікації НА НГУ та Анна Онопко,

фото з архіву