«Великдень – свято, яке об’єднує серця» - Отець Григорій
Отець Григорій: «Завдяки події Світлого Христового Воскресіння кожна людина отримала можливість на спасіння»
Церковну службу отець Григорій – військовий капелан Національної академії Національної гвардії України проводить напередодні великих релігійних та державних свят, поєднуючи духовне з громадянським.
«Необхідно, щоб курсанти знали як церква ставиться до своєї країни та наших військовослужбовців. Скажімо, на кожній Літургії церква приносить прохання за Україну, владу та військо її. Також я став помічати, що із впровадженням капеланства курсанти стали більше довіряти священнику. Відвідують вони й храм Святого великомученика і цілителя Пантелеймона, де ми в теплій атмосфері можемо поспілкуватися на духовні теми», - зазначає військовий капелан.
З моменту хрещення Київської Русі склалися традиції святкування Великодня, а завданням священнослужителів є донести їх до молодого покоління.
«Молоде покоління буде в майбутньому будувати та підіймати країну, тож багато чого залежить від нас, - переконаний отець Григорій. - Якщо ми будемо вкладати зерно доброти та праведності в їх серця, то з часом те зерно зійде і дасть свої плоди».
А ще, Великдень є святом, яке об’єднує українців, адже однією з головних є заповідь: «Полюби ближнього свого як самого себе».
Старший сержант Сергій Манишев: «На Великоднє свято ми радіємо разом, духовно зближуємося і стаємо однією родиною»
Молитва, вітальні слова керівництва та капелана, освячення пасхальних приношень, скроплення Святою водою та святкова трапеза – неодмінні атрибути, які наповнюють їхні душі благодаттю та трішки повертають до рідного дому. Після розмови з командиром 2 курсу 137-ї навчальної групи Гуманітарного факультету, старшим сержантом Сергієм Манишевим переконуєшся наскільки важливим є збереження традицій святкування Великодня для військовослужбовців.
Сергій родом із Сумщини. З радістю гвардієць пригадує моменти святкування Великодня, які стали традиційними для його родини.
«У нас вдома завжди великодні свята відзначають особливо. З вечора суботи йдуть святити паску, а вже в неділю розговляються, відпочивають, а потім вже рідні та близькі йдуть один до одного та вітають зі святом», - ділиться сокровенним Сергій Манишев.
На запитання звідки Сергій так добре знає церковні традиції він відповідає, що народився в родині священника. Його батько, протоієрей Отець Ігор – настоятель храму, що на Конотопщині, тож з дитинства сержант мав можливість допомагати по церковній службі.«Пам’ятаю, коли виносив Плащаницю, коли під час читання 12-ти страсних Євангелій робив один удар дзвону після кожного Євангелія. Коли був меншим, мені подобалося ходити з мамою до бабусі. У неї була стара піч до якої ми ставили паску і відразу кухня наповнювалася особливим запахом - це для мене приємні відчуття та спогади», - пригадує Сергій Манишев.
Навіть перебуваючи далеко від рідних домівок, гвардійці не засмучуються, бо тут також є друзі, це допомагає по-сімейному провести свій час. Тим більше, що напередодні родичі передають великодні кошики, зібрані дбайливими маминими руками в якому буде і запашна паска, і різнобарвні крашанки, і фірмові мамині м’ясні рулети – це все частинка рідного дому, де люблять та завжди чекають на свого захисника.
Відділ міжнародних зв’язків, інформації і комунікації НА НГУ
