Молоде поповнення Академії Нацгвардії – вмотивовані особистості з вірою в майбутнє

На сьогодні,  перед курсантами, які проходять первинну військову підготовку в навчальному центрі Академії, стоїть одна мета – сумлінно подолати всі труднощі, заради подальшого навчання. Вони молоді, амбітні, щирі та наповнені любов’ю до світу. Тож, якою бачать свою майбутню службу та які цілі поставили у своєму житті курсанти, намагатимемося з’ясувати.

Сергій Косько: «Гордий тим, що я захисник своєї землі, заради цього варто жити та будувати майбутнє»

Незважаючи на більшість курсантів, Сергій Косько має деякі переваги під час проходження первинної військової підготовки, оскільки вже проходив службу в одній із військових частин Нацгвардії. Гвардієць підписав контракт у 2018 році, але враховуючи давню мрію стати офіцером, вирішив навчатися в Академії. Курсант успішно склав всі нормативи, тож тепер буде проходити навчання у взводі спецназу. Це один із вагомих кроків, які зробив Сергій для того, щоб у майбутньому пов’язати своє життя із службою в бойовому підрозділі та поїхати закордон для набуття досвіду у складі миротворчої місії.

«Маючи досвід військової служби, можу з впевненістю сказати, що навчання необхідне, адже у військових частинах є багато важливих нюансів, які не завжди доносять солдатам, - переконаний майбутній офіцер. – В подальшому, надав би перевагу службі в бойових підрозділах, адже ризикуючи своїм життям, братиму відповідальність за долю Батьківшини».

Сергій Косько з 2014-го року спостерігав за розвитком військової сфери в державі, зокрема, Національної гвардії України, а зміни, на його думку, будуть продовжуватися, тож  заслуговують на увагу.

«За 5 років відбулося багато змін у сфері озброєння, продовольчого та речового забезпечення. Змінилося й ставлення до військовослужбовців. Стали краще підбирати особовий склад, залучаючи більш досвідчених військовослужбовців з бойовим досвідом, які хочуть передавати його підлеглим. Це правильний орієнтир у майбутнє, бо якщо країна боєздатна, ми більше спроможні протистояти ворогу, - ділиться думками курсант. – Щоб стати гідним військовослужбовцем, орієнтуватимуся на особисті та моральні якості, планую також покращити свій фізичний та інтелектуальний розвиток у плані вивчення іноземних мов. А взагалі, я гордий тим, що є захисником своєї землі, заради цього варто жити та будувати майбутнє».

Софія Позняковська: «В майбутньому мрію робити людей щасливішими»

Тендітна, гарна, трішки зморена від занять на тактичному полі, але зі  сміливим та зацікавленим поглядом. Такою ми побачили курсантку гуманітарного факультету Софію Позняковську. Дівчина буде опановувати цікаву та водночас нелегку професію військового психолога.

Майбутнє постає для Софії мрією, яку вона обов’язково планує реалізувати, залучаючи  наполегливість та творчість. Курсантка родом із Рівненщини, але вже 8 років як разом із батьками проживає в Харкові. За цей час, окрім здобуття загальної середньої освіти, вона ще встигла закінчити одну з Харківських шкіл мистецтв за класом бандури. Дівчина зізнається, що ще й співає, малює та пише вірші, але творчість не стала на заваді у виборі майбутньої професії – лікаря людської душі.

«Психологією почала цікавитися вже давно, як і, власне, вступом до Академії, - запевняє Софія Позняковська. – Мені завжди хотілося дізнатися більше про людину та її внутрішній світ, думаю, викладачі Академії мені в цьому допоможуть. В майбутньому мрію навчитися розпізнавати горе в людських душах, особливо тих, які сколихнуті війною, а знайшовши невидимі ключики порятунку, робити людей щасливішими».

Курсантка бачить розвиток Національної гвардії України, тож вважає, що в майбутньому ця військова структура буде потребувати кваліфікованих спеціалістів. Відтак, навчання повинно стати головним орієнтиром для військовослужбовця, який планує побудувати успішну кар’єру, але, при цьому, не можна забувати про одвічні людські цінності.

«Кожен із нас хоче в майбутньому досягнути певних висот, хоча ще нікому не вдалося дізнатися, що нам підготувала доля, особливо це актуально для військових, які ризикують своїм життям, заради безпеки інших, - вважає Софія Позняковська. - Недаремно в народі говорять, що служба службою, а дружба дружбою. Перш за все, потрібно в будь-які моменти не забувати, що ти людина».

Денис Вербицький: «Підтримка рідних додає впевненості в тому, що обрав гідне майбутнє»

Досить часто молода людина обирає майбутнє, користуючись прикладом найрідніших людей. Таким шляхом вирішив піти й курсант взводу спецназу Денис Вербицький. Хлопець вступив до Академії після закінчення Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою фізичною підготовкою.

«Брат був головним орієнтиром для мене у виборі майбутнього місця навчання. Спочатку хотів вступити до Харківського університету повітряних сил, де навчається мій брат, але потім дізнався, що в Академії Нацгвардії готують спецназівців, тож відразу змінив своє рішення на користь Національної гвардії України», - розповідає курсант.

Денис Вербицький вважає, що навчання в Академії є гарною основою для побудови успішної кар’єри. Він переконаний, що за 4 роки навчання з них виховають витривалих та безстрашних чоловіків. Гвардієць мріє про службу в спецпідрозділі, при цьому, розуміє з якими складнощами доведеться зіткнутися, але життєве правило – ніколи на здаватися та завжди йти до своєї мети, бере своє.

«Якщо говорити про спецназ, то треба бути більш жорсткішим, але в жодному разі не жорстокішим. Навіть, якщо у фізичному плані тобі дуже важко, ти маєш залишатися незламним всередині, - наголошує Денис Вербицький. - Допомагають боротися зі складнощами побратими та найрідніші люди. Скажімо, брат мене дуже підтримує та часто повторює, якщо вже я обрав цей шлях, то маю ним іти до кінця. Підтримка рідних додає мені впевненості в тому, що обрав гідне майбутнє». 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ