Прощавай, дитинство, бо я вже курсант

З початком військової служби, перед людиною відкриваються нові орієнтири в житті. Не виключенням став і курсант Київського факультету Національної академії Національної гвардії України Олександр Лебідь. Здавалося б, ще місяць тому в хлопця було безтурботне дитинство, а вже сьогодні він проходить суворий вишкіл у навчальному центрі військової Академії. Про дороге минуле та важливе теперішнє ми поговорили з курсантом.

Олександр Лебідь родом із Кропивницького регіону. Його прадід, в роки Другої світової війни, солдатом-переможцем дійшов до Берліна, дід проходив службу на туркмено-афганському, а потім на китайському кордонах. Мама з татом також мають відношення до правоохоронних структур, тож вибір хлопцем професії військового не став дивиною. Але одна справа - слухати розповіді рідних про цікаву службу, а інша - самому відчувати непросте військове життя.

«Коли я приїхав до навчального центру, спочатку не зрозумів куди потрапив, - зізнається гвардієць. - Найтяжчим для мене став темп в якому проходить все перебування навчань. Скажімо, вільного часу тут менше. Хоча, на третьому тижні навчання розумію, що з кожним днем мені стає легше».

Курсант Олександр Лебідь творча особистість. Хлопець має гарний голос, а також закінчив курс гри на гітарі, тож часто виступав на різноманітних районних концертах. Має гвардієць і спортивні досягнення. Так, він чотири роки займався бойовим самбо та три рази посідав призове місце на Чемпіонаті України. Проходження первинної військової підготовки показало Олександру зовсім інший світ, де на зміну душевної творчості прийшли реальні військові виклики, від освоєння яких може залежати життя.

«Коли я грав на гітарі та співав, на душі відразу ставало легше, за цими відчуттями дуже сумую, адже раніше проводив по 3-4 години на день, граючи на гітарі. Спорту мені цілком вистачає, окрім занять із змішаних єдиноборств, але по приїзду в Академію обов’язково почну ними займатися. – запевняє майбутній офіцер. – Особлива увага зараз приділяється ознайомленню з тими дисциплінами, які становлять основу військової професії. Мені найбільше сподобалася тактична медицина та вогнева підготовка».

Курс первинної військової підготовки, безумовно, пов’язаний із складнощами, особливо для вчорашніх школярів, але кожне випробування робить молоду людину сильнішою та допомагає повністю переглянути своє ставлення до оточуючого світу.

«Найбільш складним для мене виявився режим дня, розлука з рідними та фізичні навантаження. Для того, щоб краще звикнути до військового режиму я попросив батьків не приїздити до мене в неділю та не надсилати продуктові передачі. Дуже добре, що нам дозволяють користуватися телефоном, тож я можу зателефонувати рідним як тільки відчуваю у цьому потребу. Допомагають також курсові офіцери, які постійно мотивують та підтримують, – розповів Олександр Лебідь. – Більше того, коли стаєш на військову стежку, починаєш помічати як миттєво змінюються твої цінності та погляди. Військовий колектив, жорсткі умови – це те з чим було дуже важко психологічно змиритися, але після завершення другого тижня перебування в навчальному центрі я відчув, що дитинство поступово починає закінчуватися, а йому на зміну приходить доросле життя».

Наприкінці нашої розмови курсант зізнався, що через швидку зміну звичного життєвого середовища його душу переповнюють змішані почуття. Першим виявилась невпевненість.

«Мені здається, що курс первинної військової підготовки – це такий період, коли кожен курсант розставляє перед собою нові пріоритети у житті. - зазначає гвардієць. - Військова служба прищеплює вольові якості характеру, але чи готова молода людина до таких змін? Багато хто переконаний, що краще бути просто студентом та мати повну свободу дій, але спілкуючись зі старшими друзями-студентами у мене виникла зовсім інша думка. Потрапивши на навчання до військового вузу я ще раз переконався, що професія військового на чотири голови вища за інші професії. Військовослужбовці проходять низку випробувань та захищають нашу державу, тож заслуговують на щиру повагу». 

Другим почуттям, яке живе в душі курсанта виявилася радість. Почуття, яке так вдало поєдналася з непростим як для молодої людини життєвим правилом - кожна праця приносить свої плоди, а все в житті має наслідки.

«Я радію через те, що скоро курс первинної військової підготовки завершиться і ми поїдемо до навчального закладу, тож буду докладати максимум зусиль, адже розумію, що закладаю фундамент своєї військової служби, - наголошує Олександр Лебідь, а потім додає. -  Головне правило, яким користуються всі новоспечені курсанти – пройти «КМБ», а після присяги буде краще, з'являться нові емоції та нові заняття. Присяга на вірність українському народові у нас відбудеться через 14 днів після повернення в Академію. Знаєте, мені вже сниться той момент, коли після прийняття присяги, в формі я вийду до своїх батьків та рідних. Звісно ж я подякую їм за все, а ще, думаю, саме тоді вже раз і назавжди розпрощаюся з дитинством».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ