Христина Бойчук: «Хочу, щоб зникли стереотипи, які заважають розвиватися та самореалізовуватися»

У Національній академії Національної гвардії України пройшов модуль із ґендерних питань, участь в якому брали офіцери оперативно-тактичного факультету та курсанти третього року навчання командно-штабного та гуманітарного факультету. Модуль відбувався в рамках Програми Україна-НАТО з професійного розвитку. Проводили заняття для військовослужбовців фахівці та тренери з ґендерних питань України.

На рівні з професійними експертами вперше в Академії виступила в ролі спікера курсантка гуманітарного факультету сержант Христина Бойчук. За час навчання в Академії Христина була учасницею конкурсів, семінарів, які стосувалися ґендерних питань та проводилися на обласному та державному рівні. Крім того, у цьому році дівчину обрали амбасадором у рамках лідерської програми «Амбасадори Цілей сталого розвитку», а саме у сфері ґендерної рівності. Христина поділилася з нами щодо того як готувалася до тренінгу та які враження має після його проведення.

-         Христино, розкажи, будь ласка, що ти хотіла донести до аудиторії під час свого виступу?

-         Основною ціллю мого тренінгу було поставити питання, на які люди самі знайшли б відповіді, зробити мозок гнучкішим та бути більш відкритим до проблематики, яка насправді існує, але ми її дуже часто замовчуємо. Коли я проводила тренінг та ставила різноманітні питання,  то бачила як реагують на них як офіцери, так і курсанти. Приємно було спостерігати за усіма присутніми, адже кожен доводив свою думку, тож це доводить, що тема зацікавила аудиторію. І тут неважливо хибна думка у аудиторії чи ні. Це був саме той момент, який дозволив нам більш широко подивитися на світ та подолати ґендерні стереотипи.

-         Чи важко було проводити заняття, враховуючи той факт, що працювала як з офіцерами, так і курсантами?

-         Чесно кажучи, я дуже нервувала. Переживала, адже перед курсантами я вже виступала, а перед офіцерами – це перший досвід. Але потім зрозуміла, що питання стоїть не в тому, хто ти за посадою чи скільки тобі років. Питання у тому, який у кожного світогляд, тобто як я бачу світ та як вони його бачать. Найголовніше було знайти компроміс для обох сторін.

-         З ким було важче та цікавіше проводити тренінг?

-         Цікаво було в обох групах, але вони зовсім різні. Якщо з курсантами все проходило активніше, було більше заперечень, то з офіцерами все пройшло спокійніше. Вони більш свідомі, мають досвід, тим паче, вже пройшли половину модулю з ґендерних питань(усміхається). Кожен відкрив для себе щось нове, в тому числі і я. Ми були з військовослужбовцями на «одній хвилі». Я донесла все, що хотіла і результатом задоволена.

-         Чи було корисним для тебе подібне спілкування?

-         Я зробила висновок, що не потрібно нічого боятися. Якщо є проблема, її потрібно піднімати та вирішувати. А ще переконалася, що наша структура гнучка та прагне змінюватися і розвиватися. Також я змінила світобачення на деякі речі, у цьому мені допомогли як експерти, так і офіцери з курсантами. Таким чином, я відчула, що можливо в деяких аспектах я заангажована та саме вони мені відкрили очі на нові речі.

-         Як ти розумієш поняття «ґендер»?

-         Для мене поняття «ґендер» полягає в тому, щоб ті люди, які можуть та хочуть, мали право займати ту посаду, на яку вони претендують, а працюють там, де вони мають бажання. Я хочу досягнути в питанні ґендеру того, щоб у чоловіків і жінок були комфортні умови для служби, щоб не було упереджень та заборон, а також, щоб зникли стереотипи, які заважають розвиватися та реалізовуватися.

-         Чи змінилося у тебе ставлення до ґендерних питань із того моменту як ти підписала контракт із Національною гвардією України?

-         Коли я починала службу у військовій частині, тоді жінки були такими «квіточками», їх завжди оберігали. З моменту вступу до Академії, я побачила зовсім іншу картину стосовно жінок. Вони виконували все на рівні з хлопцями. Тож, моє бачення щодо дівчат у військовій сфері змінилося. Спочатку я не розуміла взагалі що таке ґендер, вже згодом почала замислюватися над цими процесами. Дізналася, що ґендерна рівність може реалізовуватися через інститут сім’ї. Спочатку було важко сприймати нову інформацію серйозно, але почала поглиблюватися у питання через інтерес, дійшла до того, що зараз є постійним учасником різноманітних тренінгів та семінарів на дану тематику. Коли ти починаєш заглиблюватися у конкретні питання, краще розумієш його різні аспекти і тобі стає ще цікавіше. Ось і результат. Мене обрали амбасадором в рамках лідерської програми «Амбасадори Цілей сталого розвитку». Відтак, зараз працюю над власним менторським проектом #тіщозмогли, метою якого є створити простір, спочатку для жінок у військовій та правоохоронних сферах, де кожен зможе поділитися досвідом та отримати об’єктивну оцінку своїх дій та ідей від професіоналів своєї сфери.

-         Як ти готувалася до заняття?

-         Мені дуже допомогла завідувач кафедри філології, перекладу та стратегічних комунікацій Ірина Лисичкіна і я їй дуже вдячна. Вона надала свої матеріали, а я вже обрала те, що хочу надати людям, що я хочу від них почути, які моменти хочу прояснити. Також я сама ходила на різні тренінги і цей досвід враховувала під час виступу. Я обирала питання, які сама хочу роз’яснити для себе та почути думку як своїх однолітків, так і старших колег.

-         Чи хочеться далі займатися питанням ґендеру?

-         Мені дуже хочеться щоб питання ґендеру не викликали в Україні такої реакції та проблеми. Але поки цьому питанню приділяють незначну увагу, я хочу не на словах, а вчинками показувати, що насправді це все наша ілюзія та ми самі створюємо навколо цього стереотипи, що жінка чогось не може або не здатна виконати. Взагалі, я вважаю, що такі процеси повинні виконуватися у комплексі. Це питання стосується не лише проблем ґендеру, але й якісного відбору, фінансового забезпечення, умов проживання та іншого.

-         Які слова хочеш сказати організаторам Програми та всім, хто взяв участь у заняттях?

-         Я хочу подякувати представникам Програми професійного розвитку Україна-НАТО за можливість бути тренером під час модулю. Я набула колосального досвіду та за відгуками офіцерів та курсантів бачу, що отримала позитивний результат. Обов’язково продовжуватиму займатися висвітленням ґендерної проблематики. Саме проблеми мотивують мене до їх подолання.

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ