«Болгар» – історія мужності, випробувань і незламності

Ми продовжуємо серію проєкту «Герої серед нас», де ділимось історіями курсантів та курсанток Національної академії Національної гвардії України. Цього разу ми розповімо про старшого солдата з позивним «Болгар», який навчається на першому році навчання факультету логістики.

«Болгар» родом із Запоріжжя. Його військовий шлях розпочався в 2020 році зі строкової служби на посаді старшого стрільця. Потім переїхав у місто Ізмаїл Одеської області. Там проходив службу на посаді помічника гранатометника.

«Пам’ятаю цей момент, коли ми шикувалися на зарядку, і нам повідомили, що почалось повномасштабне вторгнення, – згадує «Болгар». – Це був момент, коли всі плани на цивільне життя були відкладені, а майбутнє стало невизначеним. Разом із побратимами я був готовий до боротьби за свою країну».

З початком бойових дій «Болгар» опинився на одній з найгарячіших точок фронту – на березі Чорного моря. Тут він охороняв берегову смугу від висадки російського десанту. В той час він перебував на позиціях біля острова Зміїний, де став свідком потоплення російського крейсера «Москва».

Згодом «Болгар» перевівся до Запоріжжя в бригаду оперативного призначення «Кара-Даг». Він брав участь у боях на Запорізькому напрямку, де лінія фронту була особливо гарячою.

«Я потрапив до селища Мала Токмачка, де мав багато друзів. Також звідти родом моя матір. Я добре знав місцевість, але те, що я побачив, стало для мене справжнім шоком. Одна з хат, в яку я заходив раніше, була зруйнована. Я побачив фотографії своїх друзів, які залишилися в руїнах, - згадує він. - Лінія фронту була дуже близько, ми чули, як росіяни розмовляють, адже відстань між нами була лише 150 метрів. Пам’ятаю, як по нас працювало два СПГ. Ми сиділи в окопах, і почули два виходи. Один снаряд підриває бруствер, другий залітає під бруствер і розсипає осколки по стінах окопів. Потім вийшов з окопу, дивлюся, а стіна світиться від уламків».

Однак найважчим моментом для нього була евакуація поранених. Через рацію «Болгар» дізнався, що серед поранених є його друзі з Ізмаїлу.

«Пам’ятаю, як почався обстріл, ми з побратимом сховалися в окопі, - говорить він. – Раптом через рацію почули, що на сусідній позиції є поранені, яких потрібно терміново евакуювати. Це наші хлопці, з якими я приїхав з Ізмаїлу. Мої друзі, з якими я провів більше року, і тепер вони потребують допомоги».

Ці хвилини стали справжнім випробуванням для «Болгара» та його побратимів. Продовжуючи виконувати свою місію навіть під час обстрілів, вони були змушені долати великі відстані, щоб допомогти пораненим.

«Поки ми намагалися допомогти, по нам продовжувався обстріл. Одним з найстрашніших моментів, коли я побачив, як міномет прямо потрапляє в дерево поруч з нами», - розповідає він.

Надзвичайно жорстоким був момент, каже «Болгар», коли росіяни зламали радіостанцію і почали транслювати повідомлення: ««Виходьте – ми дамо можливість набрати рідним». Це було жахливо. Ти розумієш, що зараз усе навколо стає полем для маніпуляцій. У той момент я вистрілив по противнику 9 магазинів», – каже «Болгар».

Після важких бойових випробувань, наш герой вирішив вступити до Національної академії Національної гвардії України. Під час агітації в одній із військових частин міста Запоріжжя він дізнався про можливість навчання у військовому виші. Ознайомившись з різними спеціальностями на сайті Академії, він обрав факультет логістики.

«Коли я почув про можливість вступити до Академії, я вирішив, що це шанс, який я не можу втратити. Я вже маю досвід, але хочеться більше знань, щоб бути більш ефективним у службі. Вчитися в Академії для мене стало можливістю не тільки здобути нові знання, а й набратися досвіду, який допоможе бути компетентним у своїй професії. Я за спеціальністю автомобіліст, серед улюблених предметів – тактика, стрілецька зброя та вогнева підготовка», - ділиться «Болгар».

На сьогодні хлопець має чіткі плани на майбутнє. Після завершення навчання він прагне стати офіцером Національної гвардії України. Для нього військова кар'єра – це можливість зробити свій внесок у безпеку та майбутнє своєї країни.

«Військова справа – це спроможність допомогти людям, щоб вони не боялися за своє життя. Я хочу служити на благо України, і моя мета – стати офіцером, щоб мати можливість не лише захищати свою країну, а й допомагати людям», - підсумовує «Болгар».

Слідкуйте за нашою серією «Герої серед нас», щоб дізнатися ще більше захопливих історій курсантів Національної академії Національної гвардії України!

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ