Герої серед нас: шлях захисника «Кецика»
Ми продовжуємо серію проєкту «Герої серед нас», де ділимось історіями курсантів та курсанток Національної академії Національної гвардії України.
«Кецик» – курсант першого року навчання командно-штабного факультету. Його військовий шлях розпочався у 2020 році зі строкової служби в 25-й бригаді охорони громадського порядку м. Києва. Там він виконував завдання з патрулювання, забезпечення безпеки та правопорядку.
У вересні 2021 року, після року строкової служби, «Кецик» прийняв рішення підписати контракт та продовжити службу. Цей крок став важливим етапом у його житті, і вже у лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, «Кецик» долучився до виконання бойових завдань. На початку війни він виконував обов’язки з охорони аеропорту «Жуляни» - стратегічного об’єкта в столиці, де були вжиті заходи для протидії можливій атаці ворога.
«В ніч з 23 на 24 лютого 2022 року я заступив на бойове чергування в аеропорту «Жуляни». Тоді я не підозрював, що стану свідком початку повномасштабної війни. Ми перекрили злітно-посадкову смугу, створили оборонні рубежі та підготувалися до можливої висадки десанту», - згадує наш герой.
Після місяця несення служби біля аеропорту, «Кецик» добровільно приєднався до тактичної групи, яка вирушила на схід України. На Бахмутському напрямку він працював гранатометником, беручи участь у нейтралізації ворожих укріплень. Одним із важливих завдань було укріплення оборонних позицій біля Краматорська.
«Місцем дислокації стало село неподалік дороги, де ми зайняли стратегічно важливі позиції. Ця ділянка мала критичне значення для контролю пересування ворога та забезпечення оборонної лінії в районі. Ми зменшили маневреність противника та утримували ключові точки, щоб зірвати будь-які спроби наступу. Робота була важкою і небезпечною, проте важливість кожного кроку не давала права на помилку, - ділиться «Кецик». – Потім нас відправили на зачистку території, але окупанти міцно засіли під териконом. Пам’ятаю, що ворог не зупинявся: свист снарядів, вибухи, вогонь. Ти біжиш і не знаєш, де знайти безпечне місце, як у фільмі жахів. Ці хвилини назавжди закарбувалися у пам’яті, як найстрашніші в моєму житті».
Гвардієць підкреслює, що навіть у найстрашніших моментах боїв, підтримка між побратимами була надзвичайно важливою та відчутною. Військовий розуміє, що тільки завдяки цій єдності і відчуттю братерства, можна було пережити найбільш складні бої, втрати та стресові ситуації.
«Ми відчували, коли хтось сумує, і одразу намагалися підбадьорити розмовою, жартом. У кожного з нас це був перший досвід таких важких боїв, але ми вчилися триматися разом», - розповідає «Кецик».
Після виконання завдань у Бахмуті, нашого героя направили на Харківський напрямок, де він виконував завдання із знешкодження ворожих сил. Також брав участь у бойових діях на Лиманському напрямку. Ці операції включали очищення населених пунктів від окупантів, організацію безпеки місцевих жителів і ліквідацію ворожих угруповань.
Згодом «Кецик» разом з побратимом перевівся у бригаду «Буревій». Через тиждень він вирушив на ротацію до Серебрянського лісу на Луганщині. Гвардієць займав посаду помічника гранатометника. Основні завдання, які стояли – підтримка вогневих позицій, підготовка до відбиття атак ворога та забезпечення оборони. Боєць пробув у Серебрянському лісі більше семи місяців.
Після повернення з фронту «Кецик» вирішив, що настав час рухатися вперед та вдосконалюватися. Він був готовий до нових викликів і вирішив вступити до Академії Нацгвардії. В Академії курсант відкрив для себе улюблені дисципліни, серед яких особливо відзначає тактичну підготовку. Щоденні лекції, практичні заняття та фізична підготовка вимагають багато зусиль, проте курсант переконаний, що це необхідна база для подальшого професійного зростання.
«Я вважаю, що головне – це бажання вчитися та ставати кращим щодня. Академія – це не просто місце, де отримуєш знання, це майданчик для формування справжніх офіцерів. Тут ти розумієш, що відповідальність – це не лише за себе, але й за тих, хто поруч, – підсумовує курсант. – Взагалі я прагну розвинути свої навички та здібності, і в майбутньому вже навчати своїх підлеглих. Викладачі в Академії дають ґрунтовні знання та навчають стратегічному мисленню, що є важливим для майбутнього офіцера».
Новий етап у житті «Кецика» став важливим для його професійного розвитку. Він рішуче налаштований досягти своєї мети – стати офіцером і гарним лідером.
Слідкуйте за нашою серією «Герої серед нас», щоб дізнатися ще більше захопливих історій курсантів Національної академії Національної гвардії України!
Відділ міжнародних звя’зків, інформації та комунікації НА НГУ
