Герої серед нас: військовий шлях курсанта «Махача»

Ми продовжуємо серію проєкту «Герої серед нас», де ділимось історіями курсантів та курсанток Національної академії Національної гвардії України. Цього разу ми розповімо про молодшого сержанта з позивним «Махач», який навчається на другому році навчання гуманітарного факультету.

«Махач» родом із міста Жмеринка, що на Вінниччині. До початку повномасштабного вторгнення він проживав за кордоном, у Польщі, де працював і будував своє життя. Однак після того, як почалось повномасштабне вторгнення, він не зміг залишитись осторонь. Через кілька днів хлопець повернувся в Україну, вирішивши стати на захист Батьківщини.

«В той момент, коли я побачив, як війна руйнує нашу країну, одразу доєднався до лав захисників. Я зрозумів, що маю зробити свій внесок у боротьбу за нашу свободу. Це не було питанням вибору, а питанням совісті і любові до Батьківщини. Я відчув, що кожен, хто має змогу, повинен стояти на захисті рідної землі», - згадує «Махач».

Військову службу «Махач» розпочав у військовій частині А 4030, яка входить до 71-шої штурмової бригади ЗСУ. Після навчальних зборів у Житомирській області, його направили на Донецький напрямок. Першим завданням був виїзд до міста Мар’їнка, де «Махач» обіймав посаду стрільця. Тут хлопець отримав перший бойовий досвід, переживши ситуації, що змінили його погляд на війну. «Махач» зізнається, що в деякі моменти вже думав, що це може бути його останній бій, і навіть прощався з життям. Але сила волі та підтримка бойових товаришів допомогли йому витримати цей важкий момент.

«Саме завдяки підтримці побратимів, я зміг подолати цей страх. Коли я вперше зустрів російського солдата, спочатку відчув сильний страх, але мій побратим, дорослий чоловік, старший за мене на 20 років тоді сказав: «Або ти, або тебе». Це допомогло мені подолати страх і вступити в бій», - розповідає «Махач».

Після кількох місяців на передовій, «Махача» відправили на навчання для кулеметників, де він освоював тактику ведення вогню з важкої та середньої зброї, вивчав, як зберігати ефективність під час тривалих обстрілів і як діяти в умовах тиску.

«Після завершення навчання мене направили в район Авдіївки. Як кулеметник, я отримав завдання забезпечувати вогневу підтримку під час атак і відбивати ворожі наступи. Пам’ятаю, в Новобахмутівці ми готувалися до штурму, але ворог перший почав атакувати. Я сидів у бліндажі, коли раптом почув, як летить граната. Вона потрапила в бліндаж. Але, незважаючи на все, ми змогли відбити наступ і не дозволили ворогу прорватися», - розповідає наш герой.

Згодом «Махач» став розвідником-навідником роти спеціального призначення. Він продовжував брати участь у важких штурмах. Однак, під час одного з таких штурмів у населеному пункті Новобахмутівка, під час бою, коли відбувалася інтенсивна артилерійська та мінометна стрілянина, «Махач» отримав осколкове поранення. Він пройшов тривалу фізичну і психологічну реабілітацію.

Після одужання «Махач» продовжив службу в 4-тій бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука, обіймаючи посаду командира відділення.

Згодом наш герой прийняв рішення вступити до Національної академії Національної гвардії України. «Махач» має чітке бачення свого майбутнього в армії: він хоче стати офіцером, розвиватися як лідер, бути прикладом для підлеглих і дбати про їхню психологічну підтримку. Саме тому він обрав спеціальність психолога, адже розуміє важливість підтримки для бійців, які пережили травми війни. Серед його улюблених предметів – загальна психологія, оскільки він вважає, що розуміння людської психології є важливим аспектом не лише для офіцера, але й для кожного бійця.

«Посттравматичний стресовий розлад – це реальна проблема. Я, особисто, після поранень, звертався за допомогою до психологів. Тепер хочу допомогти тим, хто переживає труднощі, і знаю, що кожен боєць потребує індивідуального підходу», - пояснює «Махач».

Стосовно своїх нагород, за словами «Махача», його найбільше досягнення – отримання марунового берета – символу мужності, відваги та незламного духу десантників.

«Це більше, ніж просто елемент військового однострою. Здобути маруновий берет – це велика честь, яка дається лише після важких тренувань і випробувань», - додає він.

Слідкуйте за нашою серією «Герої серед нас», щоб дізнатися ще більше захопливих історій курсантів Національної академії Національної гвардії України!

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ