Ми захищаємо маленьких героїв України. Історії гвардійців Академії

Повномасштабне вторгнення змінило мрії маленьких українців, зробило їх дорослими не по рокам. Якщо раніше хтось хотів нову іграшку, то зараз хоче нарешті побачити свого тата або матусю, які виборюють перемогу України,  хтось хоче зустрітися з друзями та відвідати садочок.

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей ми поспілкувалися з гвардійкою, матір’ю одинадцятирічної доньки Ольвії, молодшим лейтенантом Вітою Турчиновою. Наша героїня обіймає посаду офіцера (начальника розрахункової групи) фінансового відділення.

З першого погляду видно – це жінка зі сталевим характером, за її плечима більше восьми років військової служби. Можна бути впевненим, що свій військовий обов’язок вона виконує так само відповідально, як і материнський.

«Мій чоловік також військовий. У вихованні ми не розраховуємо ні на кого. Тож дитина у нас змалечку самостійна. І я хочу сказати, що я народжувала доньку для миру. І наш з чоловіком обов’язок – захистити її та усіх діточок нашої країни, – розповідає молодший лейтенант Віта Турчинова. – Звісно повномасштабне вторгнення вплинуло на всіх, донька наразі доросла не по рокам. Вона самостійно доглядає за домашніми тваринами, допомагає мені на кухні.  Крім того, вона змалечку займається художньою гімнастикою і тренування наразі майже кожного дня по 5 годин і це дуже розвантажує її. Я, як мати, з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, бажаю всім жінкам любити своїх дітей та любити чужих дітей. В такий складний час хочеться якнайшвидшої перемоги і я вірю, що вже скоро вона буде».

«Захистити дітей – наш обов’язок», – майор Олександр Земляний

Прикладом мужності для своїх трьох донечок є начальник речової служби Національної академії Національної гвардії України майор Олександр Земляний.

З перших днів повномасштабного вторгнення він забезпечує речовим майном особовий склад Академії та військовослужбовців, які прибули для подальшого проходження служби, займався організацією особистої гігієни військовослужбовців,  своєчасною доставкою речового майна на блокпости.

«В житті мене оточують чотири найпрекрасніші дівчини, це моя дружина та три донечки. Старшенька Софія, середня Марія та найменшенька Анастасія. Моя дружина – приклад ідеальної жінки, вона розуміє,  що я військовий і на мене покладені обов’язки, і передусім – це захист нашої Батьківщини, завжди мене підтримує та мотивує, – розповідає майор Олександр Земляний.  – Від початку повномасштабного вторгнення ми побачилися перший раз у травні, але були постійно на зв’язку. Дружина з перших днів надсилала мені різні патріотичні малюнки від донечок і відразу була посмішка на обличчі. І я вважаю своїм першочерговим обов’язком заради наших дітей захищати Україну».

Наш герой вважає, що дитинство повинне бути безтурботним та позитивним, аби дитина виросла психологічно стійкою та здоровою, і це вже залежить від батьків.

«Зараз країна переживає нелегкі часи, і батьки повинні підтримувати діточок, бути більш комунікативними з ними. Важливо розуміти, що чим більше ми говоримо з дітьми, тим більше їхній страх та можливий стрес є контрольованим, і тим легше їм впоратись зі своїми емоціями та їхніми наслідками. Бути чесними зі своїми дітьми – найголовніше», - підсумував майор Олександр Земляний.

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ