Музика і військова справа. Як поєднувати амбітне хобі та майбутню професію

Вже майже місяць триває курс первинної військово-професійної підготовки в навчальному центрі Національної академії Національної гвардії України.

Учорашні школярі мають доволі насичений розпорядок дня. Але після занять кожен має час на власне дозвілля. У Академії кожен курсант може обрати свій спосіб самовираження, певну сферу діяльності, якій присвятить свій час та свої сили. Ми поспілкувалися із творчими особистостями для яких саме музика є віддушиною у якій вони знаходять сили для нового дня.

Анна Осадченко займається музикою з 6 років. Коли дівчина навчалася в 1 класі, вона прийшла додому і сказала, що бажає грати на музичному інструменті. Дівчинка обрала саме скрипку. Так і розпочалася музична діяльність Анни.

«Завдяки скрипці можна висловлювати свої емоції, саме за це я люблю цей інструмент. Вона вміє говорити, плакати, сміятися. Недарма її називають царицею музики», - говорить Анна.

Спочатку вона займалася з репетитором, брала індивідуальні заняття. І вже згодом вступила до Харківської дитячої музичної школи № 2 ім. П. Чайковського на оркестровий факультет. Дівчина навчалася там 9 років. У музичній школі вона записалася до ансамблю скрипалів «VIVA» і коли їх ансамбль їздив на конкурси, вони завжди були їх лауреатами. Також під час навчання дівчина грала під акомпанемент відомого українського оркестру «Prime Orchestra».

Анна переконана, якщо хочеш досягти успіхів по життю, звісно доведеться прикладати максимум зусиль, тож часом буває зовсім нелегко. Так, о 8 годині ранку музикантка була вже в школі і поверталася додому о 8 годині вечора, адже після навчання у школі вона одразу йшла до музичної школи.

Насичені заняття у музичній школі пройшли не дарма. Сольфеджіо,  музична література, різні конкурси – все це допомогло Анні бути професіоналом у її життєвому хобі.

Стосовно улюбленої композиції, дівчина не задумуючись говорить, що це «Мелодія» українського композитора Мирослава Скорика. І не дарма, адже з нею пов’язані теплі та душевні почуття.

«Мені розповіла мама, що коли я була ще маленькою, вона почула  композицію Мирослава Скорика. Їй вона дуже сподобалася. Коли я підросла і могла її сама виконати на скрипці, то з учителем розібрала цю мелодію та ще й виконала на екзамені. Взагалі, вона у мене завжди на слуху і, до того ж, асоціюється із мамою. Кожного разу, коли її граю, присвячую своє виконання саме мамі», - ділиться Анна.

Щодо вибору майбутньої професії, дівчина розповідає, що ще у 9 класі поїхала від школи на військово-патріотичну гру Сокіл «Джура».

«Під час гри був етап конкурсу зі стройової підготовки і мені дуже сподобалося марширувати. З усього  взводу саме мене тоді визнали кращою, і вже тоді я замислилася, що хочу пов’язати життя із військовою сферою. Згодом я зважено все обдумала і вирішила вступити саме до Академії на гуманітарний факультет».

Курсантка розповідає, що перший час в навчальному центрі звісно було важко. Але гра на музичному інструменті допомагає їй заряджатися новими силами.

«Нове оточення, розлука з батьками, які завжди були поруч. Але до усього звикаєш і згодом оточуючі стають рідними людьми. Щодо гри на скрипці – це моє хобі, мені стає краще, коли я граю. У цей момент я, так би мовити, розвантажуюсь. Скрипка допомагає поринути в свої думки, прийняти правильні рішення. Коли  граю, я завжди думаю і мене це заспокоює. А коли людина спокійна – це означає, що вона приймає правильні рішення. Під час навчання планую брати участь у різних концертах. Ось уже незабаром буде концерт, присвячений закінченню первинної військово-професійної підготовки, на якому я буду грати», - з усмішкою розповіла курсантка гуманітарного факультету Анна Осадченко.

Матвій Мальцев музикою почав професійно займатися з 6 років, а взагалі музику чує змалечку, адже його рідні також грають на музичних інструментах. Хлопець закінчив музичну школу по класу фортепіано в своєму рідному місті Ізюм, що на Харківщині.

«Моє життя від самого дитинства пов’язане з музикою. Я завжди насолоджувався, коли мої рідні дядечки грали на гітарі та віолончелі. А я обожнюю сидіти за фортепіано і просто грати. Це мене надихає», - говорить хлопець.

Своїм кумиром та взірцем у музичному світі Матвій вважає сучасного італійського композитора Людовіко Ейнауді. Одного разу хлопець побачив на Youtube як відомий композитор зіграв свій твір "Елегія для Арктики" на крижині в Північному Льодовитому океані, щоб закликати до його захисту. Хлопця вразило плавне звучання мелодії, і вона стала його улюбленою.

За словами Матвія, батьки навчили його бути завжди цілеспрямованим та впевненим у своїх силах. Саме тому після закінчення місцевої школи він вирішив стати саме військовим. Стосовно навчання в Академії, хлопець говорить, що перший місяць підготовки доволі насичений, але головне мати бажання і тоді все вдасться. А відпочити від буденності йому допомагає гра на синтезаторі, який батьки привезли йому у навчальний центр на час первинної військово-професійної підготовки.

«Коли я вступив до Академії, у навчальному центрі почали збирати талановитих особистостей і я звісно ж дав про себе знати. Коли мої одногрупники почули як я граю, звісно були в захваті. Для мене прийти пограти на музичному інструменті – це відпочинок. Коли граєш, ти вкладаєш свою душу в мелодію. Ти повинен показати та передати емоції, щоб оточуючі відчули без слів всю красу музичної композиції. І сам звісно отримуєш естетичне задоволення, а на додачу до цього ще й аплодисменти і захоплення оточуючих – це ще більше надихає та надає задоволення. Радісно, коли людям приємно слухати твою гру», - поділився курсант.

Зараз головною метою у нашого героя є бажання максимально вивчити англійську мову. Саме для цього хлопець вступив на гуманітарний факультет та обрав спеціальність філологія.

«Сьогодні англійська мова є універсальним інструментом, а досконале володіння нею відкриває практично необмежені горизонти. Я знаю, що викладачі навчального закладу мають міжнародний досвід. Також курсантів залучають у якості перекладачів під час зустрічей із військовослужбовцями країн НАТО. Це гарна практика. Потрібно лише добре навчатися та любити те, чим ти займаєшься. Тоді це надаватиме наснагу вкладати сили у навчання. Я полюбляю англійську та музику -  це мої дві стихії по життю. Впевнений, що в Академії я зможу розвиватися та стану досвідченим офіцером у майбутньому», - підсумовує Матвій.

Відділ міжнародних зв'язків, інформації та комунікації НА НГУ