Одна мрія на двох стати військовими
Всі ми різні. Так і майбутні першокурсники Академії Нацгвардії, які зараз проходять первинну військово-професійну підготовку. У кожного свій характер, мрії, кожен є особистістю з різноманітними талантами та захопленнями.
Наші героїні – майбутні курсантки командно-штабного факультету. Дівчата обрали спеціальність військового зв’язківця. До речі, обидві Єлизавети. Одна – з бойовим характером і сталевою витримкою, інша – тендітна та ніжна.
Дівчата познайомилися на морі 5 років назад, почали спілкуватися, незважаючи на те, що жили в різних містах. Під час агітації в школі, одна з дівчат дізналася про Академію Нацгвардії та поділилася ідеєю вступити разом до військового навчального закладу. Так дівчата йшли до своєї мрії, і зараз разом навчаються військовій справі в навчальному центрі Академії Нацгвардії.
Єлизавета Мельникова родом з Нової Каховки, що на Херсонщині. У дівчини військові батьки, тож вона була ініціатором вступу до Академії. З раннього дитинства Єлизавета займається олімпійським видом спорту - тхеквондо. Навіть у юному віці дівчина досягла успіхів і переконується, що це – найкращий вид спорту, незважаючи на іноді тяжкі тренування. А всі досягнення Єлизавети – це результат наполегливої праці над собою, виснажливих тренувань, постійної самовіддачі та підтримки рідних.
«Пам’ятаю, коли я вперше прийшла на тренування, то деякі діти були з поясом, – згадує Єлизавета. – І тоді в мене з’явилося величезне бажання також отримати пояс. Я почала тренування і викладалася на всю силу. І не дарма, адже завдяки заняттям, я маю гарну фізичну підготовку, витримку, цілеспрямованість. І в будь-якій ситуації я зможу за себе постояти».
Досить скоро постійна робота над собою дала результати. Єлизавета почала вигравати поєдинки, виборювати першості. Вже 6 років дівчина знаходиться в збірній України, стала двократною чемпіонкою світу, за що отримала майстра спорту. Побувала на змаганнях в Таллінні та Італії. В Білорусії та Болгарії взагалі зайняла перші місця. Зараз дівчина має чорний пояс по тхеквондо.
«Щоб захищати Батьківщину, потрібні не тільки розумові здібності, але і фізичні. Я розумію, що якби я не займалася спортом, мені було б важко бути військовою, адже тут щоденні фізичні навантаження. Зараз мені важко лише морально, адже я покинула батьків і переїхала в інше місто. А фізично я готова на всі 100 %», - говорить Єлизавета. - Мені подобається, що в Національній гвардії відмінна дисципліна. Тут – сказав – зробив, і всі рівні. Взагалі, в чоловічому колективі знаходитись круто та й хлопці завжди підтримують».
Єлизавета планує продовжити розвиватися і полишати спорт навіть не думає. Більше того, дівчина прагне досягати все більших і більших вершин і зростати як спортсменка вже в Академії.
Інша наша героїня - Єлизавета Коваленко. Дівчина з Балаклії, Харківської області. Як ми вже казали, подруга допомогла їй у виборі стати військовою. Щодо хобі Єлизавети, то вона з 5 років займається кінним спортом в місцевому клубі верхової їзди.
«Я люблю коней з самого дитинства. Зазвичай, дівчатка граються з ляльками, хлопчики – з машинками, а я гралася з іграшковими кониками. У мене було безліч статуеток, пазлів, книжок, іграшок – усе було наповнене кінною тематикою», - говорить Єлизавета.
Регулярно тренуючись вже понад десять років, дівчина зрозуміла, що кінний клуб є невід’ємною частиною її життя. Наразі у Єлизавети є 2 улюбленця – це арабський кінь і українська верхова. Дівчина розповідає, що вміння порозумітися з конем допомагає досягнути взаєморозуміння з людьми.
«Гарна фізична форма - не єдине, що потрібно. Кінний спорт, як правило, поглинає людину цілком і назавжди. Спілкування з кіньми дає людині можливість зрозуміти і себе, й інших людей, і природу, тому що тут дуже цікава комунікація. Люди, які свідомо спілкуються з кіньми, можуть досягти великих результатів і у своїй професійній діяльності, - розповідає наша героїня.
Майбутня курсантка зізнається, що вступ до Академії був нелегким та хвилюючим - іспит з фізичної підготовки, психологічне тестування та проходження військової лікарської комісії. Але віра в себе та бажання бути військовою допомогли все пройти успішно.
«Перші дні в навчальному центрі були складними, тому що поруч немає родини, моїх улюбленців, з якими поруч я розвантажуюсь. Але все більше знаходячись тут, я поринаю в військове середовище і навіть не хочу їхати звідси, - розповідає Єлизавета. - Захоплення кінним спортом виховало мене лагідною. Але я розумію, що потрібно поєднувати м’якість та закаляти характер, чому і вчусь зараз у навчальному центрі Академії».
Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ
