Проєкт "Сила в науці". Андрій Нікорчук
Начальник кафедри автобронетанкової техніки Національної академії Національної гвардії України, кандидат технічних наук полковник Андрій Нікорчук розпочав свою наукову діяльність у 2011 році. Десять років тому все почалося із написання тез доповіді на наукову конференцію. Потім зацікавленість модернізацією, розробленням нових зразків автомобільної та бронетанкової техніки привели до захисту кандидатської дисертації. А вже у 2018 році Андрій Іванович став на посаду начальника кафедри. Про важливість дослухатися до слів наставників, можливість об’єднати зусилля для розвитку та перший науковий результат як орієнтир на майбутнє, читайте в нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».
Почати наукову діяльність, прислуховуючись до слів наставника
Життя Андрія Нікорчука стало вперше пов’язаним із Академією Нацгвардії ще у 1993 році. Цього року він став курсантом, тоді ще інженерно-технічного факультету, і навчався за спеціальністю «Застосування автомобільних підрозділів». Після закінчення навчання у 1997 році був призначений на посаду заступника командира роти зв’язку з технічної частини. Потім проходив службу на посаді заступника командира батальйону спеціального призначення з технічної частини. Із 1999 року по 2003 рік перебував на посаді заступника командира батальйону військової частини НГУ міста Павлоград. А з 2003 року був переведений до військової частини міста Кривий Ріг на посаду начальника автомобільної служби. На цій посаді проходив службу до 2011 року, після чого розпочинає викладацьку діяльність у Академії Нацгвардії.
«У 2011 році, коли був призначений на посаду викладача кафедри експлуатації та ремонту автомобільної та бронетанкової техніки, відбулося моє знайомство з майбутнім керівником кандидатської дисертації та першим наставником - професором Михайлом Абовичем Подригайло. Саме він запропонував написати тези доповіді на наукову конференцію у напрямку підвищення маневреності автобронетанкової техніки Національної гвардії України. З того моменту я відчув, що наука почала мене все більше зацікавлювати. Відтак, у 2014 році вступив до ад’юнктури Академії, яку закінчив у 2017 році. У цьому ж році захистив дисертацію кандидата технічних наук. За напрямок дослідження обрав підвищення технічних характеристик та маневреності автобронетанкової техніки».
Досягнення, помножені на досвід попередників
За період наукової діяльності Андрієм Нікорчуком напрацьовано більш 25-ти наукових статей, 2 монографії, 3 навчальних посібника, 20 патентів, 8 науково-дослідних робіт. Сьогодні, сфера наукових досліджень полковника пов’язана з модернізацією, розробленням нових зразків автомобільної та бронетанкової техніки, проблемних питань щодо експлуатації, технічного обслуговування військової техніки та шляхами їх вирішення.
«За час моєї наукової діяльності спільно з колективом кафедри, представниками Харківського національного автомобільно-дорожнього університету та публічним акціонерним товариством «АвтоКрАЗ» було розроблено близько 20-ти патентів щодо модернізації автомобільної та бронетанкової техніки. Результати технічних рішень реалізовуються на Кременчуцькому автомобільному заводі. Розумію, що всі перераховані досягнення не мали б успіху без напрацювань досвідчених науковців. Тому, завжди з повагою згадую академіка Євгена Чудакова, доктора технічних наук, професора Миколу Говорущенка та, звісно ж, доктора технічних наук, професора Михайла Подригало».
Згуртувати науково-педагогічний колектив – головне завдання начальника кафедри
Андрій Нікорчук вважає, що науковий потенціал Академії напряму залежить від науково-педагогічного складу кафедр та навчально-матеріальної бази освітнього закладу. Що стосується кафедри автобронетанкової техніки, яку Андрій Іванович очолює з 2018 року, то сьогодні на кафедрі працює 28 науково-педагогічних працівників з вагомим фаховим досвідом. Серед останніх, 3 професори, 14 кандидатів наук та 1 заслужений винахідник України.
«Науковці нашої кафедри постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня, кожного року захищають дисертації, беруть участь у наукових конференціях. Хочу додати, що це наукові конференції, які проводяться як у Академії Нацгвардії, так і в університетах з якими налагоджена тісна співпраця, а саме Харківський автодорожній університет, Університет повітряних сил імені Івана Кожедуба, Харківський авіаційний інститут та Харківський національний університет радіоелектроніки. Важливим для нашої кафедри, і для мене як начальника, стала акредитація п’яти освітніх програм за якими здійснюється підготовка на кафедрі. Не можна залишати поза увагою і проведення атестації випускників першого та другого рівня освіти серед курсантів та студентів, а також проведення військових стажувань та практик».
Беручи до уваги роль начальника кафедри, Андрій Нікорчук вважає, що це лідер у своєму колективі. А також, своєрідний організатор, який здатний об’єднати зусилля науково-педагогічних працівників кафедри у підготовці висококваліфікованих фахівців. Об’єднуючим фактором, на думку науковця, є взаєморозуміння у колективі.
«Хочу зазначити, якщо керівник не має підтримки серед особового складу та підлеглих, йому буде дуже важко виконувати свої функціональні обов’язки. Тому, в першу чергу, начальник кафедри повинен згуртувати науково-педагогічних працівників, щоб кафедра могла чітко виконувати поставлені перед нею завдання. Важливу роль, при цьому, відіграє і взаєморозуміння, яке показує людське обличчя кожної особистості у ставленні один до одного та спільної справи».
Викладацька діяльність – можливість налаштувати взаємозв’язок між викладачем та курсантом
Одним із обов’язків Андрія Нікорчука, як начальника кафедри, є викладацька діяльність. Так, у курсантів-магістрів першого року навчання, офіцер викладає дисципліну «Будова автобронетанкової техніки та водіння бойових машин». У процесі нашої розмови, Андрій Іванович підкреслив, що всі результати, які викладачі кафедри «Автобронетанкової техніки» отримують у процесі наукової діяльності, намагаються впровадити в навчальний процес. Це сприяє тому, що курсанти мають можливість отримувати актуальну інформацію, пов’язану з модернізацією і озброєнням військової техніки, розробкою нових зразків озброєння і військової техніки, вирішення проблемних питань щодо технічного обслуговування та експлуатації автобронетанкової техніки тощо. Заслуговує на увагу і ставлення досвідченого гвардійця до процесу навчання курсантів.
«Переконаний, що під час проведення занять надзвичайно важливим є взаємозв’язок між викладачем та курсантом чи слухачем. Курсант повинен не тільки бути присутнім на занятті, але й розуміти про що йде мова, цікавитися побаченим та почутим. У даному випадку, викладачу важливо не просто надати гвардійцям сухий матеріал, який є в підручнику, а й передати частинку свого службового чи життєвого досвіду. Саме досвід викладача, курсант зможе використовувати під час становлення як офіцера Національної гвардії України».
Перший науковий результат допомагає побачити кінцеву мету
Коли мова заходить про життя поза службою та наукою, Андрій Нікорчук усміхається, і має для цього всі приводи, адже у нього чудова родина. Кохана дружина Наталія та донечка Інна – найголовніші жінки в його житті, які є його основою. Теплі стосунки в родині та колективі ще раз підтверджують життєве правило нашого героя - завжди залишатися людиною.
«Незалежно від того, яку ти займаєш посаду, повинен розуміти людей, своїх підлеглих, завжди йти їм на зустріч та підтримувати у складний час. Особливо це стосується молоді, яка не має достатнього досвіду в службі чи науці. Приведу простий приклад, на сьогодні, починаючи з посади старшого викладача, є вимога до наявності наукового ступеня кандидата наук. Якщо ставати на цю посаду, необхідно буде займатися дисертаційним дослідженням, а це часто зупиняє науковців-початківців. Я б хотів сказати їм, що не треба цього боятися. Головне – розпочати наукову діяльність, адже напрямок роботи офіцера-викладача досить цікавий, і якщо ви справжній військовий автомобіліст, у вас є бажання розвиватися та вдосконалювати техніку, ви рухаєтеся у правильному напрямку. На початку буде не легко, але коли почнете працювати над дисертаційним дослідженням і поряд будуть досвідчені наставники, зрозумієте, що все можливо виконати. Зі свого досвіду знаю, що перший науковий результат допомагає побачити кінцеву мету. Повірте, все буде реалізовано, якщо поруч люди, які щиро вірять і поважають вас».
Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ
