Проєкт «Сила в науці». Геннадій Радіонов

Начальник кафедри ракетно-артилерійського озброєння, кандидат військових наук, полковник Геннадій Радіонов уже 15 років як займається науковою діяльністю. За цей час відбулося багато змін, які вплинули на його особистість як у науковому, так і викладацькому житті. Про важливу роль статистичних даних у науковому напрямку, цінність взаєморозуміння між керівником та підлеглими, досвід роботи з іноземними представниками та нові знання як перспективу розвитку, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».

Навчання як мотивація до наукової діяльності  

Перші кроки в опануванні військової справи Геннадій Радіонов розпочав із навчання, вступивши до Сумського інституту ракетних військ і артилерії у 1999-му році. По закінченню навчання, проходив службу за спеціальністю у одній із військових частин Києва. Наступним етапом навчання у житті офіцера, було складання вступних іспитів до магістратури Національної академії Національної гвардії України у 2007 році та успішне закінчення навчання у червні 2008 року.

Саме навчання в Академії спонукало Геннадія Олександровича до прийняття рішення - розпочати наукову кар’єру. А прийняте рішення, гвардієць вирішив закріпити вступом до ад’юнктури восени 2008 року. Його наставником та науковим керівником погодився бути доктор військових наук, професор Вячеслав Городнов, який, до речі, був керівником магістерської роботи офіцера під час навчання на оперативному факультеті Академії Нацгвардії.

«Звісно, що, на той час, науковий керівник став для мене взірцем науковця до якого я прагнув. Окрім того, на мою думку, прикладом для наслідування можуть бути такі вчені, як доктор військових наук професор Іван Кириченко, доктор військових наук професор Григорій Дробаха, доктор технічних наук професор Олександр Кондратенко. І цей список можна продовжувати нескінченно довго».

Важливість правильно обраного наукового напрямку

Сферою наукових досліджень Геннадія Радіонова є всебічне забезпечення Національної гвардії України, а саме кадрове забезпечення. За словами науковця, обраний напрямок цікавий тим, що передбачати процес у якому головну роль відіграє людський фактор досить складно. Однак, маючи великий набір статистичних даних, можна виокремити певні закономірності. Звісно, прогнозування дій у тій чи іншій ситуації можна здійснити з деякою імовірністю, що і покладено в основу його досліджень.

За час наукової кар’єри, до вагомих здобутків Геннадія Радіонова можна віднести захист дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата військових наук у 2012 році, понад 20 наукових статей у фахових виданнях (6 з яких внесені до науково метричних баз Scopus та Web of Science), 4 патенти на корисну модель, понад 30 виступів на наукових конференціях та інше.

«За останні роки науковий потенціал Академії впевнено зростає. Про цей факт свідчить кількість захисту дисертацій. Мова йде не тільки про дисертації рівня кандидата наук або доктора філософії. Значно збільшилась кількість дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук, як наслідок, збільшується кількість докторів наук серед працівників Академії. Сучасне наукове життя України також не стоїть на місці. Мають розвиток програми на підтримку молодих вчених, що стимулює розвиток науки в цілому. Помітних позитивних змін набуває розвиток наукових шкіл. Зростає рівень якості досліджень у різних сферах. Однак, рівень впровадження досліджень у практичну діяльність, залишається, поки що, недостатньо високим».

Геннадій Радіонов очолює кафедру ракетно-артилерійського озброєння із вересня 2019 року. Пріоритетними напрямками роботи кафедри, полковник вважає якісну підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю 255 Озброєння та військова техніка, наукове та методичне супроводження дисциплін, що викладаються на кафедрі, а також виховання особового складу в дусі патріотизму та любові до Батьківщини.

«У роботі викладацького колективу, начальникові кафедри відведена доволі складна та водночас важлива роль. Він  є організатором роботи колективу та повинен бути прикладом виконання своїх обов’язків. Поряд із тим, начальник кафедри має керувати роботою підлеглих. Запорукою плідної праці, безумовно, є взаєморозуміння між начальниками та підлеглими».

Викладацька майстерність – прерогатива розуміння навчальної дисципліни

Викладацькою діяльністю Геннадій Олександрович займається з 2012 року. Офіцер пройшов шлях від посади викладача до начальника кафедри, викладаючи безліч навчальних дисциплін. Сьогодні він навчає курсантів Академії Нацгвардії за такими дисциплінами як «Методичне забезпечення технічної підготовки», а також «Експлуатація та відновлення ракетного та артилерійського озброєння».

На переконання Геннадія Радіонова, викладання дисциплін без наукової складової неможливе. Наука не стоїть на місці, тому будь-які досягнення у науці повинні знайти своє відображення під час викладання дисциплін.

«Техніка та озброєння мають властивість зношуватися, натомість приходять нові зразки озброєння, які також потрібно вивчати. Окрім того, науковою складовою викладання є й методична направленість та методична майстерність викладачів, які потребують наукових досліджень і розробки нових методів викладання. Невід’ємною складовою роботи успішного викладача є комунікація зі здобувачами освіти. Відтак, у роботі з курсантами найскладніше – це довести їм, що завжди важливо мислити. Справа в тому, що майже кожного разу курсанти сумніваються у своїх здібностях до навчання. Однак, як показує практика, гвардійці добре засвоюють матеріал. Якщо курсант каже, що він нічого не знає, то заздалегідь недооцінює свої здібності. Головне моє завдання – навчити їх мислити у правильному напрямку».

На думку Геннадія Олександровича, передаючи знання курсантам, важливо не забувати про вдосконалення власних знань. До прикладу, офіцер пригадав навчання із канадськими партнерами, які проходили у 2019 році в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів Національної гвардії України.

«Майже півтора місяці ми проходили навчання із канадськими представниками по системі прийняття рішень MDMP (Military Decision Making Process), яка застосовується у країнах-членах НАТО. Це був взаємний обмін досвідом, важливий для нас як військовослужбовців. Після цих навчань ми не тільки отримали нові знання, але й проаналізувавши системи прийняття рішень наших іноземних колег, мали можливість впроваджувати нові знання у наукові розробки».

Вірність життєвим правилам

Геннадій Радіонов вважає наукову сферу як і наукові правила динамічним процесом, на відміну від життєвих принципів, які повинні бути сталою основою світосприйняття людини. До таких найвагоміших принципів наш герой відносить доброчесність та довіру один до одного. Бути на світлій стороні життя, постійно вдосконалюватися та з повагою ставитися до оточуючих привчає Геннадій Радіонов разом із дружиною Ольгою і своїх синів – Олександра та Олексія. 

«Перекладаючи науку на життя, вважаю, що треба аналізувати дії людей, ситуації та робити правильні висновки, а це не що інше як моделювання, і, можливо, навіть прогнозування результату, який може бути досягнутий при правильному підході. Про це я завжди говорю своїм синам, курсантам та молодшим колегам».

Також, тим, хто вирішив займатися науковою діяльністю, Геннадій Радіонов радить не зупинятися через певні невдачі. Навпаки, такі події повинні стимулювати молоду людину на виконання важливих дій.  

«Кожна людина може досягнути того, чого вона забажає, але ж не слід опускати руки перед першими невдачами та негараздами, треба йти завжди вперед та досягати своєї мети. Потрібно також усвідомити, що багато чого в сучасному житті залежить від знань та компетентності. Знання надають людині впевненість у собі, збагачують духовно та полегшують спілкування, надаючи внутрішню силу – якісно пізнавати світ».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ