Проєкт "Сила в науці". Людмила Алфімова

Вже 30 років як кандидат хімічних наук, доцент, завідувач кафедри фундаментальних дисциплін Національної академії Національної гвардії України Людмила Алфімова відкрила для себе двері військового навчального закладу. Починаючи з 1990 року, вона пройшла шлях від викладача до завідувача кафедри. Що стосується наукового життя, Людмила Дмитрівна більше двадцяти років пропрацювала в потужному науково-дослідному інституті. Про успішне дисертаційне дослідження, чесність справжнього науковця, знаходження спільної мови з курсантами та постійний саморозвиток, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».  

Хімія – провідник по життю

Сьогодні Людмила Алфімова не уявляє свого життя без хімії, а у шкільні роки, під час першого знайомства з цим предметом, навіть подумати не могла, що буде працювати у сфері хімії та ще й аналітичної. Полюбити складну й незрозумілу, на перший погляд хімію, її надихнула вчителька.

«Ганна Федорівна стала звертати увагу на мене, записала в гурток, і навіть дозволила мені, семикласниці, ставити досліди школярам початкової школи. Все це дуже захопило, тому зовсім скоро не могла уявити себе ніким іншим окрім хіміка».

Після завершення школи Людмила Алфімова вступила до Харківського хіміко-механічного технікуму, а потім були роки навчання в Харківському  університеті імені В.Н. Каразіна за спеціальністю хімік, викладач хімії. Після завершення навчання, Людмила Дмитрівна отримала направлення на роботу до потужного науково-дослідного інституту монокристалів і надзвичайно чистих речовин. Працювала у сфері аналітичної хімії до 1990 року. За цей час пройшла шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника.

«Інститут цікавий тим, що в ньому завдяки різним способам та із застосуванням різних технологій вирощували монокристали. Застосовували також аналіз сировини та готової продукції, яка використовувалася в основному для космічних та військових цілей. Крім того, все поєднувалося із дуже великим пластом наукової роботи. Відтак, результатом моєї роботи було навчання в аспірантурі при цьому інституті та захист кандидатської дисертації».

 

Дослідження, яким варто пишатися

Від моменту обрання теми наукової дисертації до її захисту в Людмили Алфімової пройшло 10 років. За цей час була проведена низка дослідів, розрахунків, перечитано сотні книг та наукових журналів, але всі зусилля були того вартими. Звання кандидата хімічних наук Людмила Дмитрівна отримала у 1981 році, а методами, які вона описала в своїй кандидатській дисертації, ще довгий час користувалися у науково-дослідному інституті.

«Я досліджувала як один із методів може впливати на швидкість реакції. Зокрема, як такі сполуки як Кобальт, Манган і Ферум впливають на пероксид водню, які процеси відбуваються з речовиною, чи змінюється температура. Завдяки моїм дослідженням було визначено новий спосіб вимірювання температури. Якщо ж брати життєвий вимір, вважаю, що найбільший внесок в успіх моєї роботи внесли мої батьки, які створили всі можливості, щоб я могла розвиватися».

 

Колектив кафедри – особистості, які цінують свою роботу

Зміни, які відбувалися в Україні наприкінці 1980-х років вплинули на життя тисяч науковців і Людмила Алфімова не була винятком. Науковець зізналася, що викладати мріяла завжди тому, коли у 1990 році стала викладачем кафедри фундаментальних дисциплін Академії, зрозуміла, що ця справа близька її серцю. А зовсім скоро їй запропонували стати на посаду завідувача кафедри, яку, у зв’язку з певними життєвими обставинами, Людмила Дмитрівна очолювала декілька років. Поновитися на посаді завідувача кафедри змогла у 2001 році. З того моменту й до сьогодні, окрім викладання хімії для курсантів факультету логістики, вона очолює кафедру фундаментальних дисциплін Академії. Сьогодні у її підпорядкуванні 12 співробітників. До кожного з них завідувач може знайти підхід, кожного цінує та поважає.

«Сьогодні у моєму житті успішно співіснують викладацька діяльність та управління кафедрою. Хочу сказати декілька слів про викладачів нашої кафедри – справжніх професіоналів своєї справи. Я пишаюся діяльністю доцента Олександра Єльчанінова, професора Володимира Душкіна, Ірини Сидоренко. Великий потенціал має викладач Олена Зуб, яка, за моїми спостереженнями, живе своєю роботою, а тому курсантам напрочуд подобаються її заняття з безпеки військової діяльності. Наш колектив – це інтелектуали, які цінують свою роботу та людей з якими працюють».

 

Чесність та самовдосконалення – основи наукового життя

Людмила Алфімова входить до числа тих особистостей, які завжди знаходять спільну мову з оточуючим світом. Це відчувають як курсанти, для яких вона намагається завжди бути другом та порадником, так і її колеги, друзі та знайомі.

«Кожного курсанта треба, в першу чергу, вважати людиною, спілкуватися із щирістю та максимально передавати свій досвід. Звісно ж щирість повинна бути і в стосунках з колегами. Дуже рада, що у своєму житті зустріла людину, яка не є хіміком, але є людиною великої душі та потужним науковцем – Валерія Павлівна Раківненко. Я відчуваю її як рідну людину і бажаю їй довгих років життя та плідної роботи. Взагалі, чесність, порядність, освіченість та самовдосконалення повинні бути основою наукового життя. Не можна зупинятися, а завжди знайомитися з новинками науки, поповнювати запас знань та прагнути до нових досягнень. Сила науковця у його мотивації до постійного особистісного розвитку».

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ