Проєкт «Сила в науці». Олександр Гегечкорі

Він користується незмінним авторитетом серед науково-викладацького колективу Національної академії Національної гвардії України. А курсанти та студенти завжди відвідують його заняття із цікавістю та захопленням. Не знайдеться жодної людини в Академії, яка б не знала доцента, доцента кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Олександра Вахтанговича Гегечкорі. Не дивно, адже пройшло майже 40 років як доля пов’язала його з нашим навчальним закладом. Про любов до філософії, плідну науково-викладацьку діяльність та повагу людей як пряму дорогу до успіху, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».   

1983 рік – початок праці, огорнутої любов’ю

Розпочати розповідь про таку непересічну особистість як Олександр Гегечкорі варто з невеликих подробиць про його народження, адже саме цим можна пояснити незаперечну харизматичність нашого героя. Олександр Вахтангович народився і виріс у Грузії, у маленькому, але, за його словами, прекрасному, зеленому та гостинному містечку Зугдіді, яке дуже любить і досі за ним сумує. Після закінчення місцевої школи, юнак вступив на філософський факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, де йому пощастило слухати лекції визначних особистостей  свого часу, науковців та викладачів.

Доволі цікавим є початок наукової і педагогічної кар'єри Олександра Гегечкорі, яка розпочалася у 1983 році, у Національній академії Національної гвардії України.

«Академія - все моє життя, мій учитель та мій наставник. Вже майже 40 років я викладаю філософію, а останні роки, на курсах підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників, ще й «Актуальні проблеми філософії». Філософія допомагає не тільки краще розуміти світ, філософія – перша наука на планеті Земля. Вона, на відміну від інших дисциплін, викладається у всіх вузах, тому що виконує цілий ряд функцій. Тільки вона зі всіх наук надає цілісне розуміння світу та формує систему цінностей».

 

Наукова діяльність, помножена на розвиток

За роки роботи в Академії Нацгвардії, Олександр Вахтангович отримав звання полковника та був призначений на посаду заступника начальника кафедри. А якщо говорити про наукову діяльність, то саме в Академії він отримав вчене звання доцента. До його наукового доробку входять посібники з філософії, релігієзнавства, конфліктології, політології та понад 120 наукових публікацій.

«В Академії багато уваги приділяється науковій роботі та й по-іншому просто не може бути. Педагогічна діяльність у нашому освітньому закладі нерозривно пов’язана з науковою. І на моїй рідній кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін, увесь педагогічний склад активно займається науковою діяльністю, публікуючись у найпрестижніших наукових виданнях України та світу».

Повага людей – пряма дорога до успіху

Плідна робота всієї кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Академії, на переконання Олександра Гегечкорі, допомагає не тільки тримати марку на науковому полі, але і якісно виконувати завдання із навчання та виховання курсантів і студентів. Так, наш герой вважає, що випускник має бути, насамперед, порядною, цілеспрямованою та гуманною ЛЮДИНОЮ.

«Таких людей поважають, а повага людей – це пряма дорога до успіху, та й чого лукавити, до кар'єрного зростання. Можливо, це звучить пафосно, але я намагаюся формувати у наших курсантів та студентів відданість загальнолюдським моральним принципам, виховувати їх у дусі високої громадської позиції, любові до Батьківщини – справжніми патріотами України. І, неодмінно, дружби між народами. У цьому наша кафедра, як на мене, єдина».

Навчитись знаходити істину

Окрім любові до своєї роботи Олександр Гегечкорі, напрочуд, цінує родинні стосунки. А у вільний час захоплюється подорожами, театром, музикою, поезією та залюбки готує страви кавказької кухні, якими пригощає рідних і друзів. 

«Сім'я завжди допомагає та підтримує мене: дружина – Наталія Іванівна, доньки Лалі та Мігленка, онук Юра, внучка Софія (як ще можна було назвати внучку викладача філософії), зять Паоло. Завдяки найріднішим людям мені вдалося ще й здійснити заповітну мрію, тож я побував у головних християнських храмах світу».

А коли мова заходить про життєве правило, Олександр Вахтангович із щирістю досвідченого філософа говорить:

«Поганий вчитель підносить істину, а добрий вчить її знаходити», не пам'ятаю хто сказав ці слова, але все життя намагаюся навчитися цій мудрості, а також, наскільки можливо, передати моїм молодим колегам».

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ