Проєкт «Сила в науці». Олександр Колесніченко

Передчуття. Цією психологічною ознакою наділена кожна людина, але далеко не всі можуть бути на «ти» зі своїми відчуттями та довіритися внутрішньому світу. Передчуття правильності вибору, який в окремі моменти ставав доленосним, цілком характерне для начальника науково-дослідної лабораторії морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності НГУ підполковника Олександра Колесніченка. Про постійне вдосконалення, розробку нормативно-правової бази з морально-психологічного забезпечення та роботу поліграфолога, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».

Важливість відкритих дверей наукового світу

Сьогодні Олександр Колесніченко доктор психологічних наук та старший науковий співробітник, а починалося все з бажання займатися наукою ще на третьому році навчання Харківського Національного університету цивільного захисту України. Тоді бажання підтвердилося створенням кандидатської дисертації ще під час здобуття ступеня магістра, а згодом і її захисту, що стало для молодого науковця грандіозною подією. Потім була робота викладачем на кафедрі прикладної психології у рідному вузі, лише після цього Олександр Сергійович пов’язав своє життя із Академією Нацгвардії.

«Двері наукового світу для мене відкрив доктор психологічних наук професор Олександр Володимирович Тімченко. Він же й порекомендував мою кандидатуру Ігорю Івановичу Приходьку, який на сьогодні є моїм керівником». 

 

І наука має своє звучання

У жовтні 2012 року Олександр Колесніченко перевівся до Академії Національної гвардії України. Для нього, у 29 років, було досить незвично стати начальником лабораторії й мати 6 науковців у підпорядкуванні, але зовсім скоро офіцер зрозумів, що його побоювання марні. Час не стоїть на місці, сьогодні у здобутку Олександра Сергійовича значна кількість наукових робіт, розробки рекомендацій та програм. Досягнення науковця не залишилися непоміченими, тому в листопаді 2020 року йому присуджено державну іменну стипендію як найкращому молодому вченому для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні.

«В Академії я переоцінив рівень науки, більше того, колеги показали як наука може звучати. Особливо помітними зміни стали після 2014 року. Військові дії на сході України показали наскільки важливим є психологічне забезпечення військовослужбовців. А ми як науковці отримали багато завдань щодо розробки нормативно-правової бази, рекомендацій та програм, пов’язаних із морально-психологічним супроводженням військових».

 

Робота поліграфологом на заваді науці не стала

На окрему увагу заслуговує робота Олександра Колесніченка в якості поліграфолога. Цей досить новий для Національної гвардії України вид діяльності офіцер опанував у 2017 році. За підтримки посольства США для Національної гвардії України закупили 7 поліграфів, один із яких передали Академії. Коли Олександру Колесніченку запропонували освоїти нову сферу, він погодився, хоча розумів, що буде важко суміщати все з науковою діяльністю. Через місяць напружених навчань у Києві, Олександр Сергійович отримав дозвіл від командувача на роботу з поліграфом.

«Використання поліграфу в стінах Академії пов’язане, насамперед, із здійсненням професійних відборів військовослужбовців, службовими перевірками та службовими розслідуваннями. За моїми підрахунками, починаючи з 2017 року, я застосовував поліграф понад 200 разів, у переважній більшості, для здійснення службових перевірок. Перевірка може тривати від тридцяти хвилин до двох днів (з перервами), в залежності від психологічних характеристик людини та складності ситуації. Ще однією важливою особливістю є робота з поліграфом за місцем його розміщення, адже прилад, який коштує понад 5, 000 доларів має дуже багато датчиків, які під час транспортування можуть пошкодитися».

 

Відчуття справедливості – найкраща допомога під час роботи

За словами Олександра Колесніченка, робота з поліграфом передбачає допомогу в пошуку справедливості. За чотири роки діяльності підполковник стикався з низкою негативних проявів людської особистості. Приховування судимості, перевищення службових повноважень, неправомірна винагорода, фізичні образи, зловживання алкоголем, схильність до суїциду – це далеко не повний перелік того з чим довелося зіштовхнутися.

«Під час застосування поліграфа із людиною проводиться бесіда. Я ставлю запитання на різні теми, окрім релігійних, політичних та сексуальних уподобань. А розставить всі крапки над «і» графік поліграми, саме на його основі я можу надати керівництву рекомендації щодо тієї чи іншої особи. Такий процес досить часто є морально виснажливим для мене, але водночас я можу проявити своє загострене відчуття справедливості. Не знаю чи ще довго буду працювати в цьому напрямку, але науку не покину точно – це на все життя».

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ