Проєкт «Сила в науці». Олексій Міршук

Цього тижня героєм нашого проєкту «Сила в науці» став кандидат педагогічних наук, начальник кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підполковник Олексій Міршук. Незважаючи на те, що офіцер вже 10 років працює у Національній академії Національної гвардії України, він є одним із наймолодших начальників кафедри. Про роль життєвого вибору, бажання завжди йти в ногу з часом, взаєморозуміння і підтримку в колективі та важливість говорити зі світом людською мовою, читайте далі в проєкті «Сила в науці».

Наука як поклик

Олексій Міршук навчався в Академії Нацгвардії протягом 2001-2006 років. Гвардієць зізнається, якби у 2006 році йому сказали, що займатиме посаду начальника кафедри, нізащо не повірив би. Але життя непередбачуване, як і людська доля у вихорі часу.

Спочатку Олексій Євгенович проходив службу в підрозділі з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних військової частини 3005 міста Харкова. А в 2010 році перевівся до Академії на посаду курсового офіцера факультету логістики. Військовий зазначив, що йому дуже подобалася робота з особовим складом, але в один момент він відчув, що прагне більшого і вирішив стати слухачем оперативного факультету Академії Нацгвардії.

«Я навчався на оперативному факультеті з 2013 по 2014 роки за спеціальністю військово-соціальне управління за виховним напрямом. А вже 2014 року був розподілений на кафедру військового навчання та виховання, де розпочав викладати навчальну дисципліну «Військове навчання та виховання». Згодом, розпочав викладати дисципліну «Управління гуманітарним забезпеченням у НГУ» для слухачів Академії. Сьогодні викладаю «Філософсько-соціологічні основи військово-професійної діяльності» та працюю за напрямком військової соціології».

Саме 2014 рік варто вважати періодом старту наукової кар’єри Олексія Міршука. Важливим моментом була й робота з науковцем Володимиром Пасічником. Він надав поштовх молодому науковцю, та надихав його на дисертаційне дослідження за темою «Професійна підготовка магістрів військово-соціального управління до педагогічної діяльності». Наукову дисертацію офіцер писав протягом трьох років, а вже у грудні 2016 року відбувся її успішний захист та отримання вченого ступеня - кандидат педагогічних наук.

«Спочатку мої наукові дослідження були тісно пов’язані з роботою особового складу в підрозділах Національної гвардії України. Після переведення з кафедри військового навчання та виховання на кафедру військової психології та педагогіки, почав досліджувати питання психологічного забезпечення. Для вдосконалення фахових якостей психолога, вирішив вступити на заочне відділення Української інженерно-педагогічної Академії, яку успішно закінчив минулого року. Після того як у листопаді 2020 року був призначений начальником кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Академії, знову повернувся до напрямку військово-соціальної роботи, гуманітарної підготовки та інших напрямків роботи з особовим складом».

 

Досягнення, які вимагають максимальної самовіддачі

У доробку Олексія Міршука 15 статей у наукових фахових виданнях, зокрема і тих, які входять до науково-метричної бази Scopus. Він є автором більше 20 тез доповідей на наукових конференціях, співавтором підручника, двох навчальних посібників, двох колективних монографій. Сьогодні науковець працює над редакцією ще двох навчальних посібників, а також є керівником наукових робіт курсантів. На окрему увагу заслуговує участь Олексія Міршука в різноманітніх закордонних і всеукраїнських конференціях та курсах.

«У лютому 2020 року взяв участь у тижневих інтенсивних курсах, пов’язаних із оборонним плануванням, які проводили представники Канади на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Отриманий досвід намагаюся застосовувати в рамках своєї наукової та викладацької діяльності. Знаковою для мене була й участь у особистому науковому стажуванні в Польщі з 24 червня по 5 липня 2019 року. А також участь у конференції в Будапешті у 2016 році. Якщо вже мова зайшла про наукові конференції, хочеться не тільки розповідати про особисту участь, але і їх організацію. Академія Національної гвардії є потужною кузнею наукових фахівців. У нас є навчально-матеріальна база, яка надає змогу більш якісно працювати над науковими дослідженнями і проводити заходи наукового характеру. Так, 20 травня на базі Академії Нацгвардії, наша кафедра започатковує першу Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію. Ми запросили багато представників вищих навчальних закладів як системи Міністерства внутрішніх справ, так і Збройних сил України,  державних установ, організацію ООН Жінки в Україні та навіть декілька навчальних закладів із країн Європейського Союзу. Зокрема, Польський Університет третього віку та Словацький Європейський інститут подальшої освіти. Взагалі, співробітниками кафедри проведено великий обсяг роботи, ми маємо значний потенціал до розвитку, тому, думаю, все пройде успішно».

 

Знання обов’язково стануть у нагоді

Викладацька діяльність, на думку Олексія Міршука, повинна враховувати останні віяння науки. Гуманітарні дисципліни є важливими для курсантів, оскільки вони закладають основи військово-професійної діяльності, звертаючи увагу на питання філософії, історії, культурології, релігієзнавства, етики, естетики та логіки.

«Викладацька діяльність тісно пов’язана з наукою, бо є велика кількість публікацій, на які спирається викладач для відтворення навчального змісту освітніх компонентів. За рахунок цих компонентів, викладачі мають можливість надавати якісні знання курсантам, студентам, слухачам, ад’юнктам. Наприклад, коли я викладаю курсантам, окрім навчального матеріалу, завжди намагаюся донести, що їх знання стануть основою майбутньої офіцерської служби. Освіта допоможе впевнено рухатися по життю, бути гармонійною та соціалізованою особистістю, передавати досвід, а для декого, можливо, стане сходинкою до наукової та викладацької роботи».

 

Взаєморозуміння та підтримка – це два стовпи, на яких повинна базуватися взаємодія

Сьогодні на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін працює 19 співробітників. З них 17 науково-педагогічних працівників та двоє - допоміжний персонал кафедри. За словами Олексія Міршука, всі науковці, від професора до доцента, постійно працюють над підвищенням показників активності та рівня своєї кваліфікації. Кожен розуміє чим повинен займатися, щоб підвищити науковий потенціал Академії, а кафедра була гідним конкурентом серед вищих навчальних закладів України.

«Важливо не зупинятися на досягнутому, виконувати все, що заплановано та розвиватися в обраному напрямку. Інколи, звісно, буває нелегко, адже управління кафедрою включає організаційну, методичну, наукову та навчальну роботу. Більше того, все повинно бути якісно організовано, бо ми кафедра, яка викладає за всіма освітньо-професійними програмами Академії, а також за однією освітньо-науковою програмою у ад’юнктів. Потрібно йти в ногу з часом ще й тому, що часто приходять нові вказівки, розробляються нові нормативно-правові акти, які ми повинні втілювати в освітній процес. Серйозна увага спрямовується на науковий напрямок. Є плани наукових робіт, які подаємо згідно розпоряджень. Відтак, науковці кафедри повинні не тільки писати певну кількість статей, тез, але й не забувати, що згідно ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, треба писати підручники та посібники. Добре, що керівництво Академії всіляко сприяє розвитку наукової діяльності у навчальному закладі. А також, як начальнику кафедри, приємно, що командування Академії довірило мені такий серйозний об’єм роботи. Це велика відповідальність, намагатимуся всіма силами не підвести і в повному обсязі виконувати свої функціональні обов’язки».

На переконання Олексія Євгеновича, начальник кафедри – це обличчя кафедри, а також людина, яка орієнтує особовий склад кафедри на виконання завдань та розробку певних стратегій на майбутнє. Важливими для розвитку є також взаєморозуміння та підтримка.

«Це два стовпи, на яких повинна базуватися взаємодія між науково-педагогічним складом та керівництвом кафедри. Знаєте, якби мені 20 років тому сказали, що я буду начальником кафедри, ніколи б не повірив. Більше того, серед 17-ти науково-педагогічних працівників кафедри, шестеро викладали мені навчальні дисципліни, коли був курсантом. Це люди з безмежним досвідом та педагогічним стажем діяльності. Серед них, кумир нашої кафедри, Олександр Вахтангович  Гегечкорі. Коли працюєш з такими непересічними особистостями, постійно хочеться вдосконалюватися та рухатися вперед».

Найголовніше – бути людиною

Ми знаємо, що щасливою людину робить не тільки професійна реалізація, але й гарна родина. Підтримка рідних – найкраща опора у житті. Олексій Міршук може це підтвердити як ніхто інший. Після насиченого робочого дня він знає, що на нього вдома завжди чекає кохана дружина Юлія та донечка Русаліна.

«У мене чудова дружина та донька. Дружина Юлія – моя права рука в усьому. Під час різних ситуацій я можу запитати її думку, знаю, що вона завжди надасть слушну пораду та підтримку. Через стосунки з родиною я можу сформулювати своє життєве правило - підтримуй родину й родина підтримає тебе. У моєму випадку, це стосується як рідних, так і кафедри, бо це моя друга сім’я. Тому, користуючись можливістю, хотів би порадити колегам завжди знаходити порозуміння, бути справедливими у роботі з особовим складом, підтримувати починання, якщо вони мають раціональне майбутнє, застосовувати правильні правила мотивації та бути людиною. Як показує досвід та практика, бути людиною – це найголовніше. А ще, варто говорити зі світом людською мовою, і світ вас обов’язково почує».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ