У Харкові стало більше музеїв та галерей, що готові співпрацювати з гвардійцями

До Меморандуму про співпрацю у сфері культури приєднався один з найпотужніших вищих навчальних закладів України – Харківський національний університет міського господарства. Цей вищий навчальний заклад з майже столітньою історією відомий не лише тим, що готує кваліфікованих та конкурентних фахівців, але й надсучасною матеріально-технічною базою, яка дозволяє не лише проводити виставки робіт студентів та викладачів, а й запрошувати у виставкові зали корифеїв українського мистецтва – від графіки до архітектури.

Тож галерея «Атріум» Харківського національного університету міського господарства та Музей архітектури вищого навчального закладу стали 14 та 15 історико-художніми локаціями Харкова, які відтепер доступні для курсантів Національної академії Національної гвардії України, строковиків 5 Слобожанської бригади та 3 бригади оперативного призначення НГУ.

Слід зазначити, що ініціатива приєднання до Меморандуму належить особисто ректорові ХНУМБ імені Бекетова, доктору наук з державного управління, професору Володимиру Бабаєву.

«Ми не могли залишитись осторонь започаткованої у Харкові ініціативи інтелігенції з двох причин. По-перше, хотілось допомогти хлопцям-строковикам та курсантам познайомитись з надзвичайно цікавим та різноманітним творчим життям та історією Харкова та Слобожанщини. По-друге, саме наш університет тісно пов’язаний із людиною, якій Харків, так би мовити, зобов’язаний своїм обличчям – архітектором Олексієм Бекетовим, музей якого знаходиться у нашому вищому навчальному закладі, і експонати якого відтепер доступні хлопцям-гвардійцям, що служать або навчаються у Харкові», - розповів Володимир Бабаєв.

За його словами, для Харкова академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов – неординарна особистість, яка назавжди залишила яскравий слід в історії міста. Людина, яка заслуговує подяки не тільки сучасників, але й нащадків. Академік архітектури О.М. Бекетов присвятив свою творчість Харкову, і наше місто відповідає йому любов’ю, визнанням і подякою.

Наприкінці IXX – початку XX століття Харків, який швидко зростав, переживав будівельний бум і залучав як ділових людей, так і архітекторів, перед якими відкривалися великі можливості. Ключова роль у формуванні архітектурного середовища міста належала саме О.М. Бекетову. За його проектами у Харкові було побудовано близько 50 будівель, більшість із яких розташована на центральних площах і вулицях. Виконані в різних стилях, позначені масштабністю та ефектністю, ці споруди до сьогоднішнього дня визначають характер забудови центральних ансамблів міста.

Навчальні заклади – один із найважливіших напрямків у творчості архітектора. Це було пов'язано не тільки з розвитком Харкова як інтелектуальної столиці, але й із традиціями родини Бекетових, для якої робота в галузі поширення освіти була однією з першочергових громадських справ. Підтримуючи ці ідеї, архітектор проектував навчальні заклади й для інших міст: жіноче Єпархіальне училище в Лубнах (1907), Вище гірниче училище в Катеринославі (1912), а також навчальні заклади в Бєлгороді.

Проєкти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О.М. Бекетовим безкоштовно. Це проєкт Громадської бібліотеки  (1899-1901, нині ХДНБ ім. В.Г. Короленка) і проект будівлі Харківської жіночої недільної школи  Х.Д. Алчевської (1896, нині Виставковий зал Харківського художнього музею).

Ім’я О.М. Бекетова пов'язане з найбільшим ансамблем центру Харкова – Миколаївською площею (нині пл. Конституції). Тут було споруджено будівлі банків: Земельного (1896-1897), Торговельного (1899), Волзько-Камського (1906-1907), Азовсько-Донського (1894-1896).

За проєктами О. М. Бекетова було споруджено будівлі Харківського медичного товариства і Пастерівського інституту (1911-1913, нині НДІ ім. І.І.Мечникова), Комерційний інститут (1914-1916, нині ХНТУСГ ім. П. Василенка), будівля судових установ (1899-1902, нині Апеляційний суд Харківської обл.), Церква Різдва Богородиці (Ново-Каплунівська) (1896-1912, не зберіглася), притулок для дворянських сиріт (1913-1915, нині корпус НЮА ім. Ярослава Мудрого). І нині перед парадним входом до ХНУ ім. В. Н. Каразіна стоїть пам’ятник його засновникові, створений у 1905-1907 рр. скульптором І.  Андреолетті та архітектором О. М. Бекетовим.

Як архітектор О.М. Бекетов виявив себе і в проектуванні особняків. Серед них особняки родини Алчевських (1891-1893), родини Бекетових (1897, нині Харківський Будинок учених), І. Е. Ігнатіщева (1912-1914, нині Харківський художній музей) у Мироносицькому провулку, родини Д.О. Алчевського (1895-1896), П.В. Маркова (1899-1901), Ф.В. Піснячевського (1902-1903) на Садово-Куликовській та інші. Особняки, побудовані за проектами О. М. Бекетова для приватних осіб, виявилися настільки добре спроектованими, що сьогодні вони успішно виконують роль важливих установ.

«Тож, Харківський національний університет міського господарства продовжує традиції визнаного архітектора та освітянина Олексія Бекетова – ми також готові знайомити гвардійців не лише з історією Харкова та його архітектурним надбанням, але й з сучасним мистецтвом міста, роботами наших талановитих студентів та викладачів. І хто знає – можливо, після строкової служби частина цих хлопців, виявить бажання продовжити у Харкові своє навчання, стати нашими студентами, а сьогоднішні курсанти Академії НГУ через деякий час будуть приводити до нас на екскурсії вже своїх підлеглих – інтелектуалів та майбутніх офіцерів», - зазначив Володимир Бабаєв.

Слід додати, протягом травня-червня поточного року галерея «Атріум» та музейний комплекс ХНУМГ вже провели декілька пілотних екскурсій для строковиків 5 Слобожанської бригади та 3 бригади оперативного призначення, а з вересня розпочнеться постійна та плідна співпраця між Національної академією НГУ, ВЧ 3005, ВЧ 3017 та Харківським національним університетом міського господарства.

«У нас ще багато ідей та планів, які ми обов’язково реалізуємо разом з Національною академією НГУ та двома частинами НГУ, що дислоковані у Харкові. Це будуть проекти, які покажуть та доведуть, що військова та цивільна молодь цікаві один одному та разом саме за ними майбутнє нашої країни!», - резюмував Володимир Бабаєв. 

Нагадаємо, у травні поточного року у Харкові – вперше в Україні - було підписано Меморандум про співпрацю у галузі культури між Національною академією Національної гвардії України, Східним оперативно-територіальним  об’єднанням НГУ та ОКЗ «Харківський художній музей», ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди», КЗ «Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова» Харківської обласної ради, КЗ «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна» Харківської обласної ради, КЗК «Харківська художня галерея ім. С.І. Васильківського», КЗК «Музей видатних харків’ян ім. К.І. Шульженко», КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму», Державним музеєм природи ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Музеєм археології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Музеєм астрономії ім. М.П. Барабашова ХНУ ім. В.Н. Каразіна та Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр». Підписання Меморандуму дозволило налагодити якісний та творчий відпочинок строковиків та курсантів – щомісяця понад 1000 гвардійців відтепер мають можливість знайомитись з кращими творами українського та світового мистецтва, історичними експонатами, на які багаті музеї та галереї Харківщини.

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ