новини

Як змінилася підготовка гвардійців Академії впродовж п’яти місяців співпраці з військовослужбовцями Збройних сил Канади

08.09.2021 17:21

 

У травні цього року до Національної академії Національної гвардії України прибули представники  Об’єднаної оперативно-тактичної групи Збройних сил Канади в Україні (операція UNIFIER). Це найдовша ротація іноземних представників за всю історію навчального закладу. Майже півроку військові Збройних сил Канади вдосконалюють систему підготовки гвардійців, маючи на меті пришвидшити процес взаємосумісності з країнами НАТО.

Один із військових - капітан Гектор Макдональд. Офіцер проходить службу в Збройних силах Канади вже протягом 12-ти років. До служби, навчався у цивільному університеті, де отримав ступінь магістра філософії. Потім протягом двох років проходив навчання на офіцерських курсах, де вивчав військові дисципліни та базові навички управління особовим складом. Розпочав військову службу в званні капрала. Сьогодні капітан Гектор Макдональд має достатньо досвіду військової служби за стандартами НАТО. А у нашому інтерв’ю він розповість не тільки про специфіку своєї першої ротації у Національній академії Національної гвардії України, а ще й про важливість взаємосумісності та поділиться, чим саме його так захопила Україна та українці.     

 

Пане офіцере, що можете сказати про майже півроку перебування в Академії? Ваші враження від особового складу, від навчальної та матеріальної бази?

 

Хочу розпочати з того, що відповідно до указу Президента України  Національна гвардія України до 2024 року повинна бути взаємосумісною з країнами НАТО. Саме з цією метою ми й перебуваємо в Академії. Щоб імплементувати стандарти НАТО в навчальні програми і, таким чином, швидше досягти взаємосумісності країн. Щодо моїх вражень, я бачу, що в особового складу офіцерів достатня матеріальна база для проведення занять, і вони стовідсотково готові надавати  ґрунтовні знання курсантам.

 

Які нововведення передбачають заняття із тактики за оновленою навчальною програмою?

 

Наступного тижня у нас проводитимуться завершальні заняття для представників кафедри тактики. Під час проведення занять ми приділяємо велику увагу системі командування (ред. mission command) та процесу управління військами (ред. troop leading procedure), адже як у Збройних силах Канади, так і в Національній гвардії України віддають накази та проводять командування своїм особовим складом. Наголошували на питаннях топографії та військових знаках НАТО. На завершальному занятті навчимо представників кафедри тактики процесу планування, тому що в країнах НАТО приділяють велику роль саме процесу планування операцій. Передбачається, що потім заняття для курсантів будуть проводити офіцери.

 

На чому акцентували увагу під час мовної підготовки гвардійців? Яким чином будували комунікацію? На яких темах зосереджували увагу?

 

Ми були залучені не до занять із англійської мови, а до гуртків формату speaking club. Намагалися донести до курсантів лексику, яка використовується у НАТО та ознайомити з деякими специфічними темами, які важко знайти в книгах, адже тільки представник, який безпосередньо залучений до структури НАТО знає певні аспекти роботи.  Відтак, нашим головним завданням було не навчити курсантів англійської мови, а, перш за все, дати їм можливість поспілкуватися із носієм цієї мови для розвитку їх навичок говоріння. Також ми відповідали на всі запитання, які вони з цікавістю ставили.

Щодо тем для спілкування, ми ніколи не обирали їх самостійно. Це робили викладачі, які знаходилися з нами на заняттях. Найчастіше це були теми з військової психології та лідерства. Наприклад, ми розкривали характер лідера, та якості якими він повинен володіти. Можу сказати, що це були дуже глибокі теми. Курсанти, у свою чергу, демонстрували високий рівень знань англійської мови. Навіть для нас, представників НАТО, ці заняття були досить цікавими та нестандартними.

 

Які основні завдання курсу «Лідерство»? Що намагалися донести та показати курсантам?

 

Я мав на меті показати як такі курси проводять у Канаді, нічого не змінювати, а тільки надати додаткові знання щодо того як використовують навички лідерства військовослужбовці Збройних сил Канади. Не менш важливим був аспект відносин між офіцерами та сержантами.

Нам також вдалося звернути увагу на систему командування. Коли офіцер не тільки ставить завдання своєму підлеглому і розповідає, що потрібно йому зробити, а ще й коли він говорить до чого повинна призвести ця дія. 

Чому це важливо для гвардійців? Тому що знання системи командування допоможуть зберегти час або навіть життя військовослужбовця. Наприклад, якщо ви знаходитеся у місії і виникає нестандартна ситуація, у вас немає часу телефонувати до начальника і розпитувати як виконати ту чи іншу дію, вам треба негайно приймати рішення. Тобто, використовуючи цей вид командування, відбувається делегування відповідальності та обов’язків.

 

У чому полягали заняття офіцерів та курсантів під час курсу первинної військової підготовки?

 

Для офіцерів ми провели заняття із військової топографії. Ми розповіли їм як у Збройних силах Канади використовують компаси та працюють із картами.  З курсантами були організовані зустрічі під час яких ми просто спілкувалися.  Ми розповіли про себе, про специфіку військової служби у Збройних силах Канади, про операцію UNIFIER та відповіли на їх запитання. Також ми спостерігали за первинною військовою підготовкою курсантів та надавали рекомендації щодо покращення їх взаємосумісності з НАТО.

 

Які ваші враження від спілкування із курсантами, перебування у навчальному центрі, від дня проведеного з курсантами та польового виходу?

 

Мої враження від перебування у навчальному центрі тільки позитивні. За моїми спостереженнями, під час первинної військової підготовки, курсанти були забезпечені всім необхідним. У них були гарні побутові умови та умови для навчання.

Щодо дня, проведеного за розпорядком курсантів, ми побачили як вони прокидаються, як роблять фізичні вправи зранку, як приймають їжу. Провели з гвардійцями цілий день до самої вечері та переконалися, що це звичайний режим військовослужбовця Канади. Невеликі розбіжності в тому, що наші курсанти мають більше часу для занять. Наприклад, після обіду ваші курсанти мали різноманітні активності, скажімо, спорт чи тренінгові заняття. А в Канаді, курсанти повертаються після обіду і знову починають навчатися, так триває до вечері.

Первинна військово-професійна підготовка - це точка відправлення для отримання базових знань. Звичайно, є різниця між тим як проводяться заняття в Україні та країнах НАТО. Хочу акцентувати увагу на тому, що в нас дуже багато обов’язків виконують сержанти. Сержанти проводять заняття із вогневої підготовки, топографії та надання першої медичної допомоги. Але у вас у навчальному центрі я мав змогу побачити, що один сержант провів на відмінно заняття з першої медичної невідкладної допомоги. Це те, до чого ми хочемо наблизити вас, щоб всі сержанти проводили такі заняття і відчували себе впевнено перед особовим складом.

 

Якою, на ваш погляд, повинна бути подальша співпраця? Який досвід хотіли б ще передати?

 

Ми з колегою співпрацюємо з Академією, але є ще четверо військових Збройних сил Канади, які допомагають у навчальному центрі Золочева розробляти курси та навчають сержантів. Щодо подальшої співпраці, ми будемо працювати в тому напрямку, який потребує допомоги. Якщо, наприклад, потрібна допомога в тактиці, ми змінюємо фокус роботи саме на цю сферу. Нам хотілося б, щоб ті сержанти, які навчаються у Золочеві, мали можливість приїхати до навчального центру Академії і поділитися своїми знаннями з курсантами. Звісно, це все ще не узгоджено на офіційному рівні, але входить до наших планів, тому ми будемо працювати над цим у подальшому. Так, на наступному тижні, протягом п’яти днів, ми проводитимемо заняття з представниками кафедри тактики, які будуть навчатися переймати досвід з процесу управління військами. Потім ці офіцери будуть викладати для курсантів третього та четвертого років навчання, які після випуску з Академії вже володітимуть навичками цього мистецтва. Важливо, коли в навчальному центрі Золочева військові, які навчилися процесу управління військами, зустрінуться з випускниками Академії, вони будуть говорити однією мовою та володіти спільними навичками. Сподіваюся, курсанти будуть успішними в цій діяльності та отримають знання як і гвардійці в Золочеві.

На жаль, ми з моїм колегою будемо перебувати у Академії тільки до кінця вересня. Далі приїде нова команда, яка також займатиметься питаннями тактики та процесу управління військами. Наші військовослужбовці спостерігатимуть як проходить навчання в Академії, навчальному центрі, а також надаватимуть поради та триматимуть ситуацію під контролем.

 

Чи відкрилися по-новому для вас українські військові, Україна та українці?

 

Незважаючи на те, що це мій перший візит, але я відразу помітив наскільки українці натхненні тим, щоб захищати свій суверенітет. Я вже говорив курсантам у навчальному центрі про головну різницю між українцями та канадцями. Канада не має спільного кордону з ворогуючою країною, тому ви так хочете захищати суверенітет. Взагалі, Україна - дуже європейська держава. Мене зацікавила ваша історія, яка є доволі глибокою, а ще у вас просто надзвичайні краєвиди. Коли ми переїздили з Києва до Харкова, я побачив величезне поле квітів та неймовірної краси небо. У Канаді я ніколи не бачив такої кількості квітів. Також у Києві я відвідав монумент Батьківщина-мати, велику кількість музеїв. Мені сподобалося на Майдані Незалежності, де у вас проходили події Революції Гідності. Більше того, я вперше побував у Одесі і побачив Чорне море. Мені там дуже сподобалося, але Харків - це моє улюблене місто, від якого найкращі враження. Мені б хотілося повернутися в Україну не тільки працювати, але й просто приїхати, щоб подорожувати разом із родиною.

 

Ваші побажання гвардійцям Національної академії Національної гвардії України?

 

Мої побажання будуть стосуватися, перш за все, курсантів. Хочу побажати, щоб майбутні офіцери були уважними на заняттях. Це потрібно для того, щоб бути ефективними військовими – справжніми майстрами своєї справи. Дуже хочу, щоб курсанти більше довіряли сержантам. Щоб вони були психологічно та фізично сильними для успішного проходження нелегкої, але почесної служби.

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ