За 70 метрів від ворога: курсант Академії про участь в обороні Луганщини

Ми започатковуємо серію проєктів «Герої серед нас». Ми будемо ділитись історіями курсантів та курсанток Національної академії Національної гвардії України. Герої проєкту розповідатимуть про свій бойовий шлях, досягнення та мотивацію навчатись в Академії.

Старший солдат Денис Олексієнко навчається на гуманітарному факультеті, є командиром групи.

Хлопець родом з Києва, свій військовий шлях розпочав у травні 2019 року. Службу проходив на посаді начальника поста охорони порядку.

«З першого дня повномасштабного вторгнення у столиці ми забезпечували порядок, організовували патрулювання, допомагали нести службу на блок-постах. Тоді була велика вірогідність проникнення диверсійних груп ворога, у місті діяли навідники. Ми їх виявляли», - розповідає наш герой. 

Згодом Денис перейшов у бригаду Гвардії наступу «Буревій». Перше «бойове хрещення» він отримав у районі Серебрянського лісництва на Лиманському напрямку. Денис пережив чимало небезпечних моментів, адже позиції були розташовані дуже близько до противника.

«Я був піхотинцем. Разом з побратимами виконував бойові завдання, тримав позиції та стримував ворога. Ми перебували в 70 метрах від ворога. Пам’ятаю, 25 грудня 2023 року був масштабний штурм наших позицій. Наш підрозділ працював дуже злагоджено, адже від цього залежить життя побратимів. Тоді всі одразу позаймали свої позиції, у нас був важкий бій. Я перший раз у житті дивився смерті в очі. Проте ми відбили штурм. Того дня я отримав 2 наскрізні поранення. Але заділо тільки м’які тканини», - пригадує Денис.

Після поранення Денис 2 місяці проходив реабілітацію, після якої пройшов військово-лікарняну комісію та повернувся до своєї бригади.

Стосовно вступу до Академії, Денис поставив собі за мету здобути вищу освіту за фахом «Психологія». А дізнався про навчальний заклад під час агітаційної кампанії курсантів у бригаді, де проходив службу.

«Пам’ятаю, як до нас в частину завітали представники з Академії. Мене зацікавила їхня розповідь, адже я мріяв бути офіцером ще з дитинства. Гуманітарний факультет обрав тому, що професія військового психолога буде актуальною завжди. Після закінчення війни буде багато роботи. Відчай, депресія, панічні атаки, страх, нервові розлади, зміна місця проживання, втрата рідних – всі ці психологічні проблеми, з якими зіштовхнулися українці. І саме психолог має працювати з людьми в надзвичайних ситуаціях. Мені хочеться допомагати людям та зробити вагомий внесок для своєї країни», - підсумовує наш герой.

Денис закликає українців не боятися і бути готовими до захисту своєї країни, тренуватися та вивчати військову справу: «Я вижив, так як був налаштований на це. І кожен українець має бути готовий захищати свою землю та своїх близьких».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ