Безоплатна первинна правова допомога

Onlineзвернення

Умови надання безоплатної первинної правової допомоги Національною академією Національної гвардії України  (далі-Академія):

1. Безоплатна первинна правова допомога надається особам, які не мають фінансової можливості отримати платні юридичні послуги, зокрема студентам, пенсіонерам, безробітним, інвалідам та іншим малозабезпеченим категоріям громадян.

2. Безоплатна первинна правова допомога надається курсантами Академії, які працюють під контролем викладачів, але не мають вищої юридичної освіти і не є професійними юристами.

3. Академією надаються такі види безоплатної первинної правової допомоги:

- надання правової інформації;

- надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

- складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

- надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 Надсилаючи на електронну адресу O.harchenko@ngu.gov.uaкопії необхідних документів для розгляду Вашого питання Ви автоматично даєте згоду на використання Ваших персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та підтверджуєте згоду з умовами надання безоплатної первинної правової допомоги.

Протягом 10 днів з дня надходження звернення на електронну пошту Академії на Ваш e-mail (з якого було відправлено звернення) буде надіслано відповідь по Вашій справі. У разі необхідності консультанти зв’яжуться з Вами за контактним телефоном.

 Дякуємо за співпрацю!

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ВНУТРІШНЬО

ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (частина перша статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 № 1706-VII).

Особа набуває правового статусу внутрішньо переміщеної особи через поставлення на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем фактичного проживання в Україні, про що видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково (крім випадків, передбачених Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 № 1706-VII). 

Заборона дискримінації!

Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами та свободами відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України.

Забороняється дискримінація внутрішньо переміщених осіб під час здійснення ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони внутрішньо переміщені особи.

Водночас законодавство встановлює низку спеціальних прав і обов'язків для внутрішньо переміщених осіб.

Держава гарантує внутрішньо переміщеним особам

наступні права, серед яких:

− єдність родини;

− сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;

− надання інформації про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;

− безпечні умови життя і здоров’я;

− надання достовірної інформації про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;

− створення належних умов для постійного чи тимчасового проживання;

− оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;

− забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;

− сприяння у переміщенні рухомого майна;

− сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;

− забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;

− надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;

− влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;

− отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;

− проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;

− безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;

− отримання гуманітарної та благодійної допомоги;

− інші права, визначені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 № 1706-VII передбачено реалізацію права голосу внутрішньо переміщеної особи на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Окрім вищевикладеного, для забезпечення прав переселенців на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, а також ведення бізнесу в законі передбачені спрощені процедури отримання виплат і пенсій, соціальної допомоги, реєстрації безробітних, працевлаштування, продовження освіти, а також реєстрації чи перереєстрації підприємств, юридичних і фізичних осіб. Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 № 1706-VII також передбачає запровадження Кабінетом Міністрів України цільових програм допомоги переселенцям.

Надання безоплатної правової допомоги

внутрішньо переміщеним особам.

Не зважаючи на низку прав гарантованих державою внутрішньо переміщені особи в Україні залишаються серед найуразливіших категорій громадян. Основні проблеми, з якими зіштовхуються більшість внутрішньо переміщених осіб – відсутність достатніх засобів до існування та невизначеність щодо житлових умов. У результаті переміщення внутрішньо переміщені особи зіштовхуються з труднощами в реалізації та захисті своїх прав, зокрема права власності, доступу до житла, придатного для проживання, відновлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, тощо.

Статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 №3460-VІ визначено коло суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, серед яких внутрішньо переміщені особи.

Зазначені особи набули право на отримання таких видів правових послуг як: захист, здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складання документів процесуального характеру.

Важливо пам’ятати, що за внутрішньо переміщеними особами зберігаються всі права людини та громадянина, передбачені чинним законодавством. Тож ніколи не потрібно забувати про можливість реалізувати свої права та завжди користуватися ними!!!

ОФОРМЛЕННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ 

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання статусу учасника бойових дій...» від 20.08.2014 № 413 передбачає надання статусу УБД військовослужбовцям ЗСУ та іншим особам, які проходять службу (мобілізовані, контрактники); демобілізованим, добровольцям або тим, що не введені у штат тощо.

Які документи потрібно мати:

  1. Довідка АТО;
  2. Витяги з наказу в/ч про вхід та вихід з сектору;
  3. Витяги з наказу сектору про вхід та вихід з сектору;
  4. Витяг з наказу штабу АТЦ при СБУ;
  5. Фото, згода на обробку персональних даних, копія паспорта.

Подання документів

Документи можуть бути подані:

  • командирами військових частин (начальниками штабів, фін. частин);
  • військовими комісаріатами;
  • самостійно.

Коли та куди потрібно подавати документи:

  • після ротації — до Комісії при Міноборони;
  • після демобілізації — до Комісії при обласному військовому комісаріаті.

Позбавлення статусу УБД:

  • обвинувальний вирок суду за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в АТО (від 5 років позбавлення волі);
  • підроблення документів;
  • відмова від статусу УБД.

Звільнення через службову невідповідність, систематичне невиконання контракту тощо не є підставою для ненадання статусу УБД.

НАДАННЯ СТАТУСУ УБД ДОБРОВОЛЬЦЯМ ТА ІНШИМ ПРОБЛЕМНИМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ

Добровольці:

  • самоорганізувалися у підрозділи;
  • захищали незалежність України;
  • перебували в зоні АТО;
  • у подальшому були включені до складу ЗСУ та інших органів;
  • підрозділи «Донбас», «Торнадо» та ін.

Підстави для отримання статусу УБД учасниками добровольчих батальйонів:

  • рішення суду про встановлення факту участі в бойових діях;
  • проблемні питання:

—       рішення суду встановлює саме факт участі в бойових діях;

—       відсутній спір про право (ухвала про відмову про відкриття провадження).

Факти:

  • участь в бойових діях;     
  • поранення;            
  • загибелі.

Докази:

  • показання свідків;
  • фото;
  • довідки та листи з частини;
  • витяги з журналів бойових дій тощо

Законодавство:

постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014  № 413 «Про затвердження порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»;

наказ Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості»;

наказ Міністерства соціальної політики України від 10.11.2014  № 867 «Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій»;

постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2013  № 389 «Про затвердження Положення про військові комісаріати»;

Указ Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».

Як отримати статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів? 

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення  з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.

В Україні істотно полегшена процедура визнання дитини, яка постраждала внаслідок воєнного конфлікту. Вступили в силу зміни до Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 (далі – Порядок).

Так, 25 квітня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 та від 5 квітня 2017 року № 268» від 11 квітня 2018 року № 301.

Хто має право на отримання статусу:

дитина1, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції та/або Операції Об’єднаних Сил (далі ООС) не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

 1) отримали поранення, контузію, каліцтво;

 2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

 3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

 4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

 5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

 6) зазнали психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини, зазначені в пункті 3 зазначеного Порядку. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

Куди звертатись з приводу надання статусу?

Статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція та/або ООС, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Хто може звернутися від імені дитини?

Законний представник: батьки, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник та інші особи в передбачених Порядком випадках;

У разі переміщення дитини без законних представників: родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування.

Дитина може самостійно звернутися із заявою та подати документи до служби у справах дітей за умови досягнення нею 14 років.

Документи, які дитина (особа) або її законний представник мають надати для отримання статусу. Визначено обов'язковий пакет документів (копії):

свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

документа, що посвідчує особу заявника;

документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною і заявником;

довідки про взяття дитини на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого проводилася воєнна операція.

Залежно від шкоди, заподіяної дитині, визначені додаткові документи, які потрібно надати. Наприклад, для дитини-ВПО додатковим документом є висновок з оцінки потреб сім'ї (особи)

Зміни, які були внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 та від 5 квітня 2017 року № 268» від 11 квітня 2018 року № 301:

1. Відв’язано отриману дитиною шкоду від факту вчинення кримінального правопорушення:

для цілей Порядку змінено визначення фізичного, сексуального та психологічного насильства, зважаючи на факт отримання дітьми шкоди, а не факт вчинення злочинних дій невизначеними правопорушниками;

тепер результат кримінального провадження ніяк не впливатиме на наданий дитині (або вже повнолітній особі) статус;

для дітей, які зазнали фізичного та сексуального насильства подання висновку експерта за результатами судової експертизи тепер не є обов’язковим – тільки за наявності такого.

2. Діти, які зазнали психологічного насильства, тепер матимуть реальну можливість отримати статус:

психологічними стражданнями (травмами) вважаються страждання, отримані внаслідок:

проживання/перебування дитини в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, внутрішнього переміщення дитини;

загибелі (зникнення безвісти), потрапляння в полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих в населеному пункті, віднесеному до списку населених пунктів, на території яких проводилася воєнна операція, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження в повному обсязі, її батьків або одного з них – з-поміж цивільних осіб або осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Такі страждання дитини не потребують ні доведення, ані звернення до правоохоронних органів. Надати треба лише висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, який попередньо отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - ЦССДМ).

Важливо. Такий висновок міститься в Акті оцінки потреб сім'ї (особи), який складають фахівці ЦССДМ під час відвідування сім'ї (особи). До оцінки потреб може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації.

Скільки часу розглядається справа?

Рішенням про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини документів, зазначених у пункті 6 Порядку.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.

1Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.