новини

Висота – найкращий союзник. Як гвардійців Академії вчать підкорювати небо

09.07.2020 07:12

Нещодавно в курсантів командно-штабного факультету взводу спецназу Національної академії Національної гвардії України відбувся важливий момент як у навчанні, так і в житті – практичне десантування.   Десантування здійснювалося на аеродромі Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України, що в місті Олександрія. Участь у стрибках взяли 20 курсантів. За тиждень перебування на зборах у гвардійців було два стрибкових дні, під час яких вони двічі здійснювали десантування з висоти 600 метрів, при цьому, швидкість повітряного судна МІ-8 складала 120-140 кілометри за годину. Викладач парашутно-десантної підготовки майор Максим Саморок та курсант Олександр Шепєлєв розповіли про особливості успішної підготовки та незабутні відчуття від першого стрибка, який надає можливість полюбити небо.  

 

Перший стрибок та відчуття істинної висоти

 

«Про стрибки з парашута мріяв ще в дитинстві. Пам’ятаю як ми з татом були на військовому аеродромі, тоді я вперше побачив "літаючих людей" і загорівся мрією літати. Багато хто мріє здійснити стрибок з парашута, я ж поставив собі за мету відчути істинну висоту, а також довести оточуючим, що мені це під силу».

Так, з нотами щирості, згадує про свої мрії, яким судилося стати реальністю, курсант командно-штабного факультету Олександр Шепєлєв. А потім, із неприхованою усмішкою, продовжує розповідь про перший стрибок та незабутні відчуття від нього.  

«Поза Академією стрибків не здійснював, можна сказати, що це було однією з причин вибору спеціальності спецназівця. Від першого стрибка тебе переповнюють ейфорія та адреналін. Коли ти відділяєшся від борту, тебе підхоплює потік повітру. Потім вільне падіння закінчується і відчутним поштовхом тебе підкидає вверх і ось, нарешті, твій купол наповнюється. Після чого настає ще один етап спостереження за твоїми товаришами, вибору місця приземлення, слідкування за напрямком вітру і, звісно ж, насолода місцевими краєвидами. Коли до землі залишається менше 100 метрів, ти концентруєшся на приземленні, адже це ще один із важливих етапів стрибків із парашута. Проходить декілька хвилин і ти відчуваєш землю під ногами, а потім будеш готувати парашут до наступного стрибка».

 

Навчити товаришувати з висотою

 

У Академії Нацгвардії стрибки з парашута здійснюють виключно курсанти взводу спецназу, які здобувають освіту на другому та третьому році навчання. Опанування дисципліни з парашутно-десантної підготовки розпочинається у гвардійців з вересня та триває до червня, а далі на них чекає практичне десантування, яке проходить на гвардійському аеродромі в Олександрії. Це тільки на перший погляд здається, що здійснити стрибок з парашута так легко, варто лише подолати страх. Насправді, окрім подолання страху, такі курсанти як Олександр Шепєлєв повинні отримати багато теоретичних знань та опанувати низку практичних навичок для того, щоб приземлитися без ризику для життя та здоров’я. Допомагають гвардійцям потоваришувати з висотою старший викладач – начальник парашутно-десантної служби Академії полковник Володимир Халеп та викладач парашутно-десантної підготовки кафедри тактико-спеціальної підготовки Академії майор Максим Саморок.

«Курсанти виконують по два стрибки на рік. Стрибки здійснюються з висоти 600 метрів, при цьому, швидкість повітряного судна МІ-8 складає 120-140 кілометрів за годину, - розповів викладач. – Важливим під час навчання є надання курсантам теорії, щодо тактико-технічних характеристик парашутів, вивчення правил здійснення стрибків із парашутом, ознайомлення з типами парашутів. Навчаємо також практичним навичкам наземного відпрацювання стрибка з парашутом, що включає в себе дії на стапелях, приземлення, управління куполом парашута в повітрі, відділення від вертольота МІ - 8».

Одним із найважливіших моментів під час підготовки є навчання курсантів укладці парашутів круглих типів, а саме «Скаут», «Д-1-5 У». До речі, якщо перед першим стрибком курсантам допомагають укладати парашути інструктори, то перед другим вони здійснюють це самостійно.

«Дізнаються гвардійці й про дії при відмові основного парашута, коли необхідно застосувати запасний, - наголосив офіцер. – Дуже важливо зробити так, щоб курсанти навчилися товаришувати з висотою, довівши їх дії при підготовці до автоматизму».

 

Найкращий спосіб не боятися висоти – знання та впевненість у своїх діях

 

Максим Саморок наголосив, що не кожному вдається перебороти страх перед висотою, тому надзвичайно важливо вчасно допомогти курсантам впоратися з психологічним бар’єром. Відтак, у Писарівці проводиться спеціальний відбір, під час якого майбутні спецназівці проходять десантування з тросової гірки. У момент відбору викладачі уважно спостерігають за поведінкою курсантів, визначаючи готові вони до виконання важливого завдання чи ні.

«Під час моєї служби були випадки, коли курсанти не могли виконати стрибок та побороти страх. Потрібно зрозуміти, що страх – це природне відчуття, якщо людина не відчуває страху, з нею рано чи пізно станеться біда. Бояться всі, навіть якщо людина буде усміхатися, в душі все одно у неї виникатимуть зовсім інші почуття, - переконаний Максим Георгійович. – Важливо зрозуміти, якщо курсант вдало пройшов теоретичну та практичну частини підготовки, страх буде присутній, але в той же час гвардієць буде впевнений у собі та своїх діях».

Подолання психологічного бар’єру – один із найважливіших компонентів успішного десантування й на переконання курсанта. Курйозних випадків у Олександра Шепєлєва не виникало, але вони завжди можливі, тож потрібно бути готовим до них.

«Взагалі вся підготовка є важливою, адже безпека твого життя знаходиться у твоїх руках, - наголосив курсант. - Ти повинен бути сам зацікавлений у цій сфері, а також бути максимально обізнаним та ерудованим. Твої теоретичні навички є базою для практичних, тож тільки ти відповідаєш за свій вчинок».

 

За крок до стрибка

 

У найбільш відповідальний момент, коли вертоліт відривається від землі, серця курсантів починають битися вдвічі швидше, адже пройде декілька хвилин, потім відкриються двері повітряного судна, і відділятиме хлопців від безмежжя неба - всього один крок. У цей час разом із курсантами у вертольоті перебувають офіцери Головного управління Національної гвардії України - керівники стрибків та їх заступники, яких прийнято називати випускаючими. Оскільки, в середньому, у взводі перебуває 25 курсантів, вони поділяються на дві корабельні групи по 12-14 чоловік, при цьому, десантуються гвардійці по 4-5 осіб. 

«Я не знаю як точно можна передати відчуття неба, але однозначно потрібно спробувати хоча б раз у своєму житті здійснити стрибок з парашутом. Це відчуття повної свободи, коли існують тільки ти і твій парашут. Крім того, ти залишаєшся наодинці зі своїми думками, які в цей момент наповнюються лише чистотою. Тоді як твоя увага повністю концентрується на приземленні, а земля з висоти пташиного польоту, повірте – надзвичайна», - поділився незабутніми враженнями Олександр Шепєлєв.

З курсантами на борту, у такий відповідальний момент перед здійсненням десантування, перебуває один із викладачів, а інший чекає внизу на землі.

«Якщо я або полковник Халеп знаходимося на борту, хлопці відчувають себе більш впевнено, адже звикли до нас. А коли спостерігаю за ними з аеродрому, навіть не відводжу погляд, звісно ж переживаю, щоб вдало приземлилися, - зазначив військовослужбовець. – Мене переповнюють емоції, а коли помічаю, що вони здійснюють правильне управління парашутом, душа починає радіти. А якщо ще й офіцери говорять, що курсанти дуже добре підготовлені, то розумію, моя робота недаремна, адже я вклав частинку себе у підготовку хлопців, тож переді мною картинка на яку приємно дивитися».

 

Десантування – невід’ємна складова майбутньої служби

У підпорядкуванні Національної гвардії України знаходиться п’ять загонів спеціального призначення, які дислокуються у Східному, Центральному, Західному, Південному та Північному територіальних управліннях. Після закінчення Академії курсанти не можуть відразу потрапити в ці загони, адже мінімум півроку повинні пройти службу в звичайних військових частинах. Після цього, вони складають іспити та проходять співбесіду, і тільки після успішного проходження всіх випробувань мають право перевестися в один із п’яти вище зазначених загонів.

«До цих загонів закріплена висотно-штурмова та парашутно-десантна група спеціального призначення. Якщо військовослужбовець потрапляє в цю групу, там здійснюються стрибки, тренування та постійний розвиток у напрямку парашутно-десантної підготовки, - зауважив офіцер. - Варто пам’ятати, що саме стрибки – один із способів доставки військових під час виконання службово-бойових завдань на різних висотах».

Стосовно майбутнього, Олександр Шепєлєв впевнений, що буде пов'язувати своє життя зі спеціальністю спецназівця. Він планує й надалі розвиватися у сфері парашутно-десантної підготовки, і вже з офіцерськими погонами пройти курси Accelerated Freefall (AFF). Проходження цих курсів, за словами гвардійця, надає можливість навчитися техніці вільного падіння та виходу із будь-якої нестабільної ситуації у повітрі. Більше того, стрибки здійснюються з висоти більше 4000 метрів із парашуту типу «крило».

«На перших у моєму житті зборах відчув, що ми отримали первинний досвід практичного десантування, а також мали змогу поспілкуватися з військовослужбовцями зі спеціального підрозділу «Омега», - розповів майбутній офіцер. - Спецназівці надали нам вказівки як правильно рухатися далі, на чому зосередити свою увагу, тож я точно знаю, що не буду зупинятися на досягнутому. Потрібно ставити нові цілі та робити все для їх реалізації. А успішним парашутистом стає той, хто вдосконалює свої вміння та навички не тільки у повітрі, але й в голові. Тому, тільки вперед!».   

 

«Висота – наш союзник», - саме про це завжди просить не забувати курсантів майор Максим Саморок. А ще офіцер як і курсант Олександр Шепєлєв переконані, що людина, яка не здійснювала жодного стрибка з парашута, не зрозуміє відчуття любові до неба. Ця любов приходить трішки згодом, коли після першого польоту, переповнений емоціями, можеш відчувати землю під ногами. Напевно, саме через ці, відомі далеко не кожному почуття, курсанти з нетерпінням хочуть здійснювати наступні стрибки. Хлопці знають, що їх життя в надійних руках, а ще викладачі ніколи не залишать їх без побажання чистого неба та повного куполу над головою.

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікації НА НГУ

будь у курсі подій

Інші новини

Усі новини