история1

У вересні 1946 року відбувся перший післявоєнний випуск офіцерів служби тилу. Це були вихованці автоброневого відділення, що прибули рік тому з Алма-Ати. Всі вони успішно склали державні іспити і були направлені для подальшої служби у війська. Через рік відбувся випуск і на інтендантському відділенні. Училище було оголошено зразковим середньо-технічним навчальним закладом. Зростала його популярність у військах та органах МВС.

У 1959 році училище було передислоковано в межах Харкова на майдан Повстання. У зв’язку з цим знов довелося займатися роботою по створенню та упорядкуванню навчальної бази. Протягом двох років, були спроектовані і побудовані силами курсантів спортивний та лекційний зали, спецкласи зброярсько-технічного, інтендантського та загальноосвітнього циклів, тир, клас та лабораторію технічної механіки.

1975 рік – етапний у житті училища. Воно повністю перейшло на навчання курсантів за програмою вищого військового навчального закладу і стало називатися Харківським вищим військовим училищем тилу МВС СРСР. Чітко було налагоджено навчання на курсах вдосконалення офіцерів служб тилу, які прибували на перепідготовку з частин та з’єднань внутрішніх військ. Десятиріччя, що минуло, було періодом активної боротьби особового складу за вдосконалення всіх сторін діяльності училища, його становлення, як вищого військового навчального закладу. Закінчився перехідний період. Училище в повну силу заявило про себе і стало одним з кращих у гарнізоні.

До 50-ї річниці з дня заснування училища було відкрито новий виставочний зал, що став попередником музею Академії ВВ МВС України.

Харківське вище військове училище завжди було осередком передового досвіду з проблем тилового забезпечення внутрішніх військ. На його учбовій базі неодноразово проводились показові заняття для представників військ з цих питань, демонструвалась нова техніка і ефективні прийоми роботи служб тилу у складних умовах сучасного бою та виконання завдань бойової служби внутрішніх військ.

Особовий склад училища – завжди активний учасник усіх громадських кампаній, що проводились у країні. У 1980 році за виконання завдань по забезпеченню громадського порядку на Всесвітній олімпіаді у Москві 20 офіцерів і курсантів Харківського вищого військового училища тилу було удостоєно державних нагород.

У світі є небагато назв, що відомі краще, ніж “Чорнобиль”. Аварія на Чорнобильській АЕС показала, наскільки є небезпечною сила атому, що вийшла з під контролю, і як неймовірно важко її приборкати.

26 квітня 1986 року – ця дата увійшла чорною сторінкою в історію нашої держави. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції стала трагедією усього українського народу. Одними із перших хто прийшов на допомогу в ліквідації наслідків цієї страшної аварії стали військовослужбовці внутрішніх військ. Понад чверть століття минуло з тих днів, але і по сьогодні «мирний атом» чорнобиля змушує пам’ятати про себе.

Близько 20 офіцерів та прапорщиків пройшли випробування Афганістаном. Поруч з воїнами – афганцями в Академії зараз служать і працюють десятки тих, хто протягом 1988-1989 років неодноразово виконували службово-бойові завдання в “гарячих точках” колишнього СРСР.  Наші військовослужбовці також залучалися для несення патрульно-постової служби з охорони громадського порядку в містах і селах Азербайджану, Абхазії, Вірменії та Узбекистану під час етнонаціональних конфліктів. І всі вони, від генерала до курсанта, з честю і гідністю виконали свій військовий обов’язок.