День вишиванки для курсанток Академії Нацгвардії – можливість долучитися до свята вишитого символу любові до України
17 Травень 2019

Цього року, з нагоди святкування Всесвітнього Дня вишиванки, в Харкові в черговий раз пройшов Парад вишиванок. Взяли участь у святковій ході й 8 красунь-курсанток командно-штабного факультету Національної Академії Національної гвардії України. Майбутні захисниці поділилися наповненими цікавістю думками щодо вишитого символу України.

 

Нитка до нитки і полотном «крокує» доля. Символ добра та поваги до традицій, оберіг від нещастя, дарунок на удачу... Для курсанток 2-го року навчання командно-штабного факультету Академії, майбутніх спеціалістів військового зв’язку Яни Романишин та Дарини Вавер вишиванка є близьким серцю атрибутом з яким вони познайомилися ще з дитинства.

Сержант Яна Романишин родом із міста Ковель Волинської області. Здавна ковельські майстрині славилися мистецтвом створення автентичної вишивки, тож і до сьогодні за виробами талановитих волинянок приїздять сотні поціновувачів ручної вишивки з різних регіонів України.

«На Західній Україні є доброю традицією одягати вишиванку на різні свята, не тільки на весільні, а й сімейні, зокрема, на весілля. Це дуже доречно, адже, таким чином, ми можемо вшанувати пам’ять наших предків, які колись також носили вишиванку», - вважає курсантка.

Для Яни Романишин, День вишиванки – це можливість нагадати про минуле, яке в жодному випадку не можна забувати.

«Ми повинні обов’язково знати нашу історію, а також традиції та звичаї наших предків, якщо прагнемо створити світле майбутнє, особливо це стосується військовослужбовців», - наголошує гвардійка.

Майбутній захисниці України Яні Романишин дуже подобається одягати вишиванку, в ній дівчині комфортно та легко, тож коли вона дивиться на себе в дзеркало, обов’язково усміхається.

«Коли вдягаю вишиванку, відчуваю, що я українка, - зазначає курсантка. -  Це красивий, надзвичайний, український, рідний та чудовий символ, який уособлює любов до всієї країни».

Солдат Дарина Вавер також обожнює вишитий український одяг. Для більшості жителів її рідного Нововолинська вишиванка, наче споріднена душа, тож вона є незамінним атрибутом під час народних та сімейних свят, а також різноманітних обрядів. Блакитноока волинянка Дарина Вавер пишається ще й тим, що в її родині знаходиться справжня сімейна реліквія з майже двохсотлітньою історією.

«Мені подобається одягати вишиванку, тим більше, знаючи, що вона передається з покоління в покоління, - заінтриговано говорить курсантка. – В нашій родині зберігається вишиванка, яку  вишивала ще наша пра-пра-прабабуся, яка вкладала в неї свою душу. Ця вишиванка є своєрідним оберегом та навіює тепло, спокій та мир нашому дому».

Дарина Вавер переконана, що коли одягаєш українську вишиванку, надається можливість відчути давнину. Одягаючи вишиванку своєї пра-пра-прабабусі дівчина, неначе переноситься в минуле, бачить всю красу природи, усвідомлює увесь сенс, втілений у вишитих зображеннях, відчуває тепло та знає, що вона її оберігає.

«Вишиванка для мене – це спорідненість звичаїв, об’єднаність почуттів, патріотизм у душі, добробут у родині та мир у країні. Стала помічати, коли навіть в Академії вдягаю вишиванку, миттєво стає спокійно на душі, хочеться повернутися додому та об’єднатися з родиною, - ділиться щирими думками курсантка. – Дуже б хотілося, щоб ми не забували історію своєї родини, а разом із тим й України та завжди одягали вишиванку з гордістю, адже це не просто звичайний одяг, а справжній символ вишитої любові до України». 

Курсантки дуже задоволені тим, що взяли участь у святкуванні Всесвітнього Дня вишиванки та представили Академію Нацгвардії під час урочистої ходи. Для майбутніх захисниць України - це була мить, коли вишиванка об’єднала більше ніж 1500 харків’ян. Із захопленням дівчати крокували до площі Свободи, огорнуті почуттям світла, щастя та спокою, які передавалися від вишитого символу любові до України.

Відділ міжнародних зв’язків, інформації і комунікації НА НГУ



переглядів - 217.